Щойно розпочатий 2010—2011 навчальний рік ознаменувався небувалою кількістю сподівань і розчарувань. Сподівань на те, що все–таки здоровий глузд у лавах урядовців переможе і відкату в розпочатих реформах не буде. Розчарувань у тому, що здача позицій таки відбулася і прогресивна громадськість ніяк цій справі завадити не може. Та реальність перевершила всі найгірші прогнози. Бо стало зрозуміло, що про нову стратегію освіти і взагалі про будь–які ґрунтовні професійні підходи в цій галузі не йдеться. Створене попередниками охоче ламається, а нічого якісно нового не пропонується. Звичайно, видимість бурхливої реформаторської діяльності створюється, але робиться це настільки непрофесійно і через пень–колоду, що стає не просто соромно, а «за державу образливо», як казав герой відомого фільму.

Отож що отримали і чого не дочекалися від «команди професіоналів» наші школярі та їхнi вчителі у новому, 2010—2011, році?

Київський Палац дітей та юнацтва вже 75 років розкриває дитячі таланти. Тепер, окрім традиційних гуртків, тут пропонують сучасні напрями освіти: вчать, наприклад, як правильно та безпечно користуватися інтернетом, як відкрити власну справу чи досягти ораторської майстерності.