«Вам заперечують існування вашої нації, але ваші співаки доводять світові, що ця нація має незрівнянно могутню і музикальну душу». Так захоплено французька інтелігенція відзначала безпрецедентний успіх виступів хору під орудою Олександра Кошиця у Франції. На думку істориків, ці виступи і сам маестро зробили на початку 1920–х років для України чи не більше, ніж увесь дипломатичний корпус. За радянських часів на батьківщині його ім’я замовчували, тоді як за кордоном Кошиця ставили в ряд найвидатніших диригентів ХХ століття. Сьогодні деякі культурологи вважають його фігурою за масштабом та неповторністю таланту рівною Тарасові Шевченку.