Від парти до лікарні — один крок?

Невтішна статистика свідчить: після дитячих садочків діти йдуть у перший клас цілком здоровими й життєрадісними, а закінчують шкільну науку хворими людьми із цілим букетом хронічних болячок. У першу чергу, від неправильного сидіння за партами та великого зорового навантаження потерпають хребет та очі. Чому так трапляється і що iз цим робити?

Частіше кліпайте очима, щоб інфекцію не підчепити

Як розповів «УМ» головний дитячий офтальмолог Міністерства охорони здоров’я України, кандидат медичних наук, завідувач відділення дитячої офтальмології та мікрохірургії ока НДСЛ «ОХМАТДИТ» Юрій Барінов, зараз у школах часто не дотримуються санітарно–гігієнічних норм освітлення в класах, а це дуже важливе питання. «У сонячний день біля вікна освітлення більш–менш відповідає нормам, і діти, які там сидять, не напружують зір, — каже Юрій Барінов. — А якщо день похмурий чи, може, діти вчаться у другу зміну, то середній ряд і парти біля стінки катастрофічно недоотримують освітлення. Тому діти мусять нахилятися до зошита, нависати над підручником, придивлятися, щоб виконувати завдання вчителя. Зорове навантаження в таких умовах збільшується в декілька разів. А це призводить до втомлюваності очей та спазму акомодації, у подальшому — до короткозорості. Тому батьки мають звернутися до керівництва школи з проханням подбати про нормальне освітлення в класах. Щоб повкручувати більш потужні лампочки ближче до стінки, а менш потужні — до вікна. І бажано брати або звичайні лампи розжарювання, або люмінесцентні та енергозберігаючі, які світять у жовтому спектрі, більш наближеному до природного сонячного світла. Вони кращі для очей, а лампи з білим спектром фізіологічно гірше впливають на зір».

Фахівець додає, що розташування парт і дошки в класі має бути таким, щоб вікно було зліва від дитини. Більшість діточок праворучки, тому, якщо світло йде з правого боку, на аркуші з’являється тінь від руки, закриває букви, які виводить школярик. І дитині доводиться нижче нахилятися, ретельніше придивлятися, щоб побачити ці букви. Тому, якщо планування змінити неможливо і в класі вікно з правого боку від дітей, учитель має обов’язково вмикати лампи, щоб тіні на аркуші не було.

«Я розумію, у школах — економія, удень світло не вмикають,— каже Юрій Барінов. — Але це економія на здоров’ї дітей. Тому нехай батьки зберуться, домовляться з керівництвом школи, щоб вирішити це питання. Може, батьки будуть самостійно доплачувати за освітлення. А ще варто запросити сангігієніста — лікаря, який може прийти зі спеціальним приладом і зробити заміри рівня освітленості в різних куточках класу. Треба звернутися до СЕС (це
державна установа, яка підпорядковується МОЗу), мовляв, ми, колектив батьків, просимо надати інформацію про освітлення у класі, в якому навчаються наші діти».

Інше важливе питання, про яке мають пам’ятати дорослі, — це гігієна праці в малят. Дитина, особливо в початкових класах, має відпочивати від зорового навантаження кожні 15 хвилин. Тому через кожні 15 хвилин роботи з підручником чи зошитом діти мають упродовж кількох хвилин дивитися у вікно — на пташку, песика, дерево, щоб розслабляти зір. Цього достатньо, щоб урятувати дитину від короткозорості та інших «несправностей» зорового апарату.

«Щоб читати, писати на близьких відстанях, людині треба напружувати внутрішньоочний м’яз, — наголошує головний дитячий офтальмолог України. — Якщо цей м’яз постійно напружувати упродовж 30—40 хвилин, то він може застабілізуватися в такому стані. Кришталик звикне постійно налаштовуватися тільки на близьку відстань, і йому буде дуже важко розслабитися, щоб подивитися вдалину. Із часом виникне спазм акомодації, який уже доведеться знімати або лікувальними вправами в медичних закладах, або відповідними медикаментами. Причому у вересні діти прийшли до школи, а спазм акомодації може виникнути вже в жовтні. Школярів приводять до офтальмолога зі скаргами: дитина втомлюється, очі червоніють, погано бачить вдалину... Тому я би радив робити такі кількахвилинні паузи, щоб розвантажувати очний м’яз, під час навчання дітей до 10—12–річного віку, поки в них формується нервова система (і зокрема зоровий апарат). А то в нас уже кожна третя–четверта дитина страждає від розладів акомодації і десь 30% дітей — короткозорі...»

До речі, коли дитина зосереджується на чомусь, вона робить у 5—6 разів менше мигальних рухів очима, ніж у звичайному стані. У нормі око кліпає як мінімум раз у 2—3 секунди, це виходить десь 20—30 рухів на хвилину. А коли школяр «прилинає» до екрану, узагалі може не кліпати упродовж цілої хвилини. І це неабияк шкодить очам. Бо в нас є сльозова плівка, яка покриває рогівку, зволожує та захищає око від зовнішніх подразників. Якщо не зробити мигальний рух упродовж 10—15 секунд, ця плівка руйнується, і рогівка стає повністю доступною для будь–якої інфекції, хімічного й алергічного подразника. Тому батьки мають привчити дитину: коли сидиш за комп’ютером, маєш робити зайві мигальні рухи. Інакше «синдрому сухого ока» точно не уникнути.

90% випускників школи мають проблеми з хребтом

Кілька років тому в столичних школах було проведено масштабне обстеження дітей. Як розповів «УМ» президент вертебрально–оздоровчого центру В’ячеслав Євмінов, результати просто шокували. 80% дітей, які вперше переступають поріг школи, не мають жодних проблем із хребтом. Серед учнів 1—4–х класів нормальні показники мають 60%, у 30% фіксуються порушення постави, 10% мають сколіоз. У 5—8–х класах норма зменшується до 30%, у 50% дітей діагностуються порушення постави, у 20% — сколіози. А в 9—11–х класах картина просто катастрофічна: тільки 10% дітей мають здоровий хребет, у 50% — різні порушення постави, у 40%— сколіози. Як стверджують лікарі, така ситуація характерна не лише для Києва, а й для всієї України. Хіба що в селі здорових дітей буде трохи більше, бо вони працюють на городі, пораються по господарству й більше бігають на свіжому повітрі.

«Уявляєте, щоб діти після закінчення школи мали стільки проблем з опорно–руховим апаратом? — каже винахідник профілактора, який за кордоном назвали «зубною щіткою» для хребта. — Причому така ситуація склалася нещодавно, буквально вибухнула в останні 10—12 років. Із чим це пов’язано? Із надмірним захопленням телевізорами, комп’ютерами. Діти не граються надворі, а сидять удома. Стало менше дитячих спортивних шкіл, ігрових майданчиків, а в батьків немає часу займатися з дітками. Зараз дорослі працюють з ранку до ночі, щоб прогодувати сім’ї, а діти — самі по собі. І якщо до школи малят ще виводять надвір за ручку, діти там бігають, лазять по гірках, то в школярів усе моментально змінюється — як відрізало. Діти півдня сидять у класах, потім удома роблять уроки, а тоді «залипають» у комп’ютерних іграх чи біля телеекрана. Через це українські школярі отримують лише 6—8% від фізіологічної норми фізичної активності. Хлопчики й дівчатка рухаються у 10 разів менше, ніж передбачає їхня фізіологія. І це не тільки у нас. У Росії, в Москві — така сама страшна картина, що й у нас у Києві, один до одного, різниці навіть у відсоток не видно. Всесвітня організація охорони здоров’я за голову хапається — що з цим робити?».

В’ячеслав Євмінов каже, що проблеми з поставою та сколіоз виникають ще й тому, що діти неправильно сидять — чи криво, чи на одній нозі. А ще через гіподинамію мають слабкі м’язи, які не тримають хребет так як треба. «Діти починають погано вчитися, погано засвоювати матеріал, бо крутяться на уроках, — каже фахівець. — А чого крутяться? Бо в них спина болить. Як не сядеш, як не повернешся, легше не стає. М’язів, щоб тримати хребет, практично немає, і все навантаження лягає на диски й тіло хребців. От звідси й беруться ранні остеохондрози й інші патології. Це страшно — до нас приходять лікуватися діти, які вже у 12—14 (!!!) років страждають від грижі дисків та остеохондрозу».

Для того, щоб поліпшити здоров’я малят, їх треба вчасно обстежувати, заохочувати робити зарядку, багато рухатися на свіжому повітрі та правильно сидіти за партою. І, звісно, лікувати порушення постави, не чекати виникнення сколіозу.

* * *

На одній із наступних сторінок «Здоров’я» ми розповімо про лікарські вимоги до шкільних меблів, підбір парти під конкретну дитину та про принципи, за якими вчитель має розсаджувати дітей у класі.

КОМЕНТАР «ЗГОРИ»

Перший заступник міністра охорони здоров’я Василь Лазоришинець:

— Стан здоров’я наших дітей сьогодні викликає неабияку тривогу. Особливо це стосується дітей, які мешкають у містах. Негативно позначаються на здоров’ї екологічна ситуація, якість харчових продуктів і питної води, спадкові чинники, матеріальне благополуччя сімей. Вдумайтеся, на сьогодні кожен школяр має одну–дві хронічні хвороби! Захворюваність зростає за рахунок злоякісних новоутворень, хвороб ендокринної системи, органів дихання і травлення. В Україні більше 100 тисяч дітей страждають на ожиріння. Важливу роль у цьому відіграє спосіб життя. Діти не треновані, майже не бувають на вулиці, забагато часу проводять біля комп’ютера або телевізора. Підтвердженням цьому є смертельні випадки на уроках фізкультури, через що довелося навіть переглянути нормативи з фізвиховання. За даними соцопитувань, 25% хлопчиків починають курити з 11 років, а вживати алкоголь — з 13 років. Скажу відверто — маємо великий ризик отримати нездорове покоління. І тут своє слово повинна сказати не тільки медицина, а й родина. Бо саме тут формуються навички здорового способу життя. Один простий приклад: у баночці з солодким газованим напоєм міститься добова потреба дитини в цукрі. А скільки їх за день випивають наші підлітки? Як наслідок — виснаження підшлункової залози та майже мільйон дітей і дорослих у країні, які страждають на цукровий діабет...

ВАЖЛИВО!

Фахівці радять батькам уважно стежити за поставою дитини, особливо в період так званого «вибухового зростання» (від 10 до 14 років). Саме на цей віковий період припадає близько 80% випадків виникнення у дітей порушень постави.

ДО РЕЧІ

Батькам школярів треба слідкувати за якістю комп’ютерних моніторів. У жодному разі не використовувати старі «пузаті» монітори, які дають велике шкідливе випромінювання. Для дітей слід купувати тільки рідкокристалічні дисплеї, інакше можна «убити» зір дуже швидко.