Локшина на вуха по–флотськи

Днями кілька десятків найбільш стійких поборників російської присутності у Криму «в повітря чепчики кидали», точніше, розмахували на набережній прапорами–транспарантами і вигукували «бечівки» з приводу повернення у Севастопольську бухту флагмана Чорноморського флоту РФ — ракетного крейсера «Москва». Головна ударна сила росіян у басейні Чорного моря побувала аж на Тихому океані, де вдало «пальнула» (в тому числі й крилатими ракетами) під час оперативно–стратегічних навчань «Схід–2010». Але, судячи з усього, цей ратний успіх «москвичів» не спричинив ейфорії у коридорах севастопольської влади, яка тепер цілковито належить Партії регіонів.

«На сьогодні, — констатував на брифінгу голова міськдержадміністрації і головний «регіонал» Севастополя Валерій Саратов, — наші очікування у зв’язку з підписанням харківських угод не виправдалися». Ні більше ні менше! Мовляв, дивідендів від подовження терміну базування ЧФ РФ місто наразі не отримало.

Пан Саратов навів декілька переконливих фактів. Приміром, кількість робочих місць на підпорядкованих «чорноморцям» підприємствах скоротилася тільки цьогоріч на 12 відсотків. Найгірша ж ситуація — в будівельному управлінні ЧФ, де почалася процедура банкрутства. Фактично без замовлень опинився 13–й флотський завод. Через це значно скоротилися надходження до Пенсійного фонду і бюджету Севастополя. Тобто якщо для когось і є якісь політичні вигоди від харківських угод, то для міста — збитки.

Який же вихід? Градоначальнику він бачиться лише один — офіційне звернення до російської сторони та найвищого державного керівництва України. У цьому «конструктиві» пан Саратов повністю повторює кроки свого попередника і «земельного» опонента Сергія Куніцина, який очолював Севастополь при Президенті Ющенкові.