Познайомитися з Леонідом Древецьким мене спонукав прозаїчний випадок. На одному з найближчих ринків Сімферополя у привітної продавчині угледів напрочуд розкішні грона винограду. Своїм товарним виглядом і сортовим розмаїттям вони явно «затикали за пояс» аналогічний плодово–ягідний крам на сусідніх ятках. Слово за слово — і з’ясувалося, що до цієї апетитної смакоти причетні всі домашні жінки, в тому числі діти і внуки. Проте найбільше все ж доклав праці в соковиті грона її чоловік. Там же, на ринку, я з ним і познайомився. Й одразу вивідав, що цілеспрямовано плекає й колекціонує сонячну лозу той лише п’ять останніх років. Наразі на 20 сотках пана Леоніда тягнуться до сонця понад 160 сортів столового винограду, хоча самих кущів, не рахуючи кiлькох тисяч цьогорічних саджанців у «шкілці», його родина доглядає у два рази більше.