Полігон випробування нових технологій. Для влади людське життя не має цінності
На фоні того, як заявляє президент Зеленський, Україна немає чим відбивати балістику, і він цим, схоже, особливо не переймається, очікується ще одна загроза з ерефії. >>
У вересні Конституційний Суд має ухвалити рішення щодо змін, внесених до Основного закону в 2004 році. Автори подання до КС із Партії регіонів відштовхувались від того, що в процесі затвердження політреформи текст закону між першим і другим читаннями був змінений, й оновлена редакція не надходила на експертизу до Конституційного Суду.
«Просимо визнати Закон «Про внесення змін до Конституції» №2222 від 8 грудня 2004 р. неконституційним повністю у зв’язку з порушенням встановленої Конституцією процедури його розгляду та ухвалення», — зазначають ініціатори звернення, які самі ж позбавляли майбутнього Президента повноважень, п’ять років жили за зміненою Конституцією, і нічого їм не муляло. Аж поки Президентом не став Віктор Янукович та не відчув голод за повноваженнями...
У 2004 році депутати–«кучмісти» справді без візи КС оновили перехідні положення щодо набуття чинності конституційних змін. Були й технічні доповнення. Але «регіоналів» не хвилює, що технічні, — головне, що вони були, і це дає підстави для «заднього ходу». Шанси змінити модель влади на президентсько–парламентську високі ще й через те, що суддею–доповідачем КС у цій справі є Сергій Вдовиченко — «донецький», у минулому — суддя Центрально–міського райсуду Макіївки.
Голова Верховної Ради Володимир Литвин (він і тоді був спікером) виправдовує «браковане» внесення змін до Конституції в розпал Помаранчевої революції. «Треба було шукати вихід із глухого кута на швидку руку... Внесення нових змін мало потягти за собою чергове звернення до Конституційного КС. Цього не зробили. Але тоді ми змогли вийти з політичного тупика», — зазначив Литвин в інтерв’ю газеті «Кієвскій тєлєграф». Спікер додав, якщо КС «фактично скасує Основний закон, то візьме на себе всю повноту відповідальності за те, що відбувається в Україні».
Колишній суддя КС Микола Козюбра вважає, що можливість для оскарження закону є. «Конституційний Суд своїм тлумаченням (від 1998 року. — Авт.) чітко встановив, що в разі внесення правок в законопроект про зміну Конституції треба повторно звертатися до суду. У 2004 році Верховна Рада не дотрималась цієї процедури», — зазначив екс–суддя в інтерв’ю виданню «Главком».
Водночас Козюбра каже, що скасування закону не означає автоматичного повернення до Конституції кучмівського зразка. «Конституційний Суд не має права поновлювати Конституцію в редакції 1996 року! Це не його компетенція. Конституційний Суд не може брати на себе повноваження законодавчого органу», — свідчить колишній суддя КС. Він додає, що після скасування політреформи з’явиться чимало проблем, зокрема виникнуть колізії із легітимністю нинішньої влади.
Конституційний Суд припинив повноваження судді В’ячеслава Джуня. Відповідне рішення прийняте на засіданні 2 вересня. У повідомленні прес–служби КС зазначається, що Джунь сам звернувся із проханням про відставку.
На фоні того, як заявляє президент Зеленський, Україна немає чим відбивати балістику, і він цим, схоже, особливо не переймається, очікується ще одна загроза з ерефії. >>
Також він утримається від зустрічей із протестувальниками, які вимагають його поновлення на посаді. >>
Державний секретар США Марко Рубіо заявляє, що Вашингтон докладе нових зусиль, спрямованих на відновлення мирних переговорів і припинення війни між росією та Україною. >>
На командира 2-го корпусу Нацгвардії «Хартія» Ігоря Оболєнського кілери скоїли спробу замаху. Підозрюваного в нападі та його спільника затримали. >>
Командир Третього армійського корпусу бригадний генерал Андрій Білецький заявив, що до закінчення війни з росією не буде балотуватися в президенти. >>
Новий Головнокомандувач ЗСУ генерал-майор Михайло Драпатий ще 26 липня видав розпорядження про тимчасове призупинення поповнення штурмових полків Сухопутних військ новим особовим складом. >>