Животіти, але вижити

      Так званий «релегейшн раунд» — турнір за збереження прописки у вищому дивізіоні — на відміну від першого групового за рівнем суперників нарешті надав українцям можливість почути після матчу переможні акорди «Ще не вмерла...» Від матчу до матчу на старті світової першості наша збірна, як кажуть, «здувалася» (0:2 — зі словаками, 1:5 — із фінами, 1:7 — з американцями), тож перед «війною» зі слабаками були нехороші передчуття. Але все добре, що добре закінчується: «синьо-жовті» лишаються у «вишці» на сьомий рік поспіль. Ми вижили, й це тішить, бо значить, що хокей як вид спорту вищого рівня ще житиме в нашій державі. Але сигнал SOS лунає все гучніше: стан хокейного господарства вимагає активних дій і серйозних змін. І очки, набрані в «групі животіння», не повинні вводити спортивних керівників в оману...

Дія перша. Інфарктна. Україна — Японія

      Здавалося, у матчі з японцями наші хлопці нарешті згадають, що можуть доволі непогано атакувати, і ми побачимо зовсім інший хокей, ніж у групі В. Але не так сталося, як гадалося: українці демонстрували все ту ж максимально обережну, повільну, дещо сумбурну гру з великою кількістю помилок у передачах та прийомі шайби. Водночас японці з мужністю самураїв кинулися хапатися за свій останній шанс. Лише наприкінці першого — на початку другого періоду підопічні Сеуканда змогли взяти ініціативу до своїх рук і нарешті відкрили рахунок. Утім надалі робили все можливе, аби лише його втримати, вистоявши навіть утрьох проти п’яти азіатів. Те, що сталося на останніх хвилинах матчу, могло довести деяких уболівальників до інфаркту. Спочатку Японія зрівняла рахунок, але вже за 40 секунд Харченко скористався чудовою передачею Бобровникова зі своєї зони й майстерно переграв голкіпера суперників. Коли ж наприкінці суперники замінили воротаря польовим гравцем, українці не змогли викинути шайбу зі своєї зони, і за 26 секунд до фінальної сирени натуралізований японцями канадець Брайт виявився найспритнішим перед воротами Симчука, душі наших фанів тотально спустошилися...

      Олександр Сеуканд, тренер збірної України: «Ми проводили спеціальну подготовку до цієї гри, яка виявилася дуже складною. З’явившись учора на нашому тренуванні, японські колеги фактично зірвали його — ми змушені були перервати відпрацювання тактичних схем. Ми мали два варіанти ведення гри проти азіатів. Один із них ви бачили в першому періоді, а другий ми просто не встигли випробувати на тренуванні. Оскільки експеримент на початку зустрічі не вдався, повернулися до традиційної схеми гри.

      Сьогодні нам не вистачило концентрації на останніх хвилинах, а я зробив помилку, не використавши наприкінці тайм-аут. Розчарований діями наших форвардів, адже треба було втілювати в голи ту чималу кількість моментів, що ми створили».

      Марк Махон, тренер збірної Японії: «Ми щасливі, що взяли перше очко в Чехії, воно має додати нам мотивації і наснаги в подальших іграх. Стосовно заяви українського колеги: відвідування тренувань суперника входить до програми підготовки до матчу. Наприклад, ми відвідували тренування данців, а фіни — шведів, у інших тренерів також немає з цим жодних проблем».

      Олег Тимченко, нападаючий збірної України: «Сьогодні ми вже не грали захисний варіант, хоча завдання й було спочатку дбати про оборону, а потім вже атакувати. Важко відповісти, чому ми не перемогли, адже провели більшу частину матчу в зоні японців, перекидали їх, проте шайба ніяк не могла залетіти до їхніх воріт, тоді як суперникам удача посміхнулася. Просто несприятливий для нас збіг обставин. Так само було і в грі з фінами, коли за рахунку 1:3 ми закинули шайбу, а її не зарахували. Тільки-но ми набираємо обертів — у нас вилучення. Але через це треба пройти, маємо працювати. Сподіваюся, останні дві гри в нашому виконанні будуть значно кращими. Для мене це перший чемпіонат, але я про це намагаюся не думати, а працювати на команду. Не думаю, що хтось із хлопців відчуває психологічний тиск, принаймі в мене цього немає, адже всі ми професіонали, виступаємо на пристойному рівні».

Україна — Японія — 2:2 (0:0, 1:0, 1:2)

      30 квітня. Острава, «ЧЕЗ Арена». 700 глядачів

      Шайби: 22:01 Матвійчук (Харченко) — 1:0; 55:24 Ошіро (Саїто, Брайт) — 1:1; 56:04 Харченко (Бобровников) — 2:1; 59:34 Брайт (Іто, Фуджита) — 2:2

      Штраф: 20-12

      Кидки: 39-19 (12-7, 17-4, 10-8)

      Рефері: Оле Хансен (Норвегія)

Дія друга. Зі щасливим кінцем. Україна — Франція

      Ми вже не тішили себе очікуванням видовищної гри у виконанні хлоців у синьо-жовтій формі — цього дня результат був важливішим за решту аспектів змагання. В першій третині матчу Олександр Матвійчук відкрив рахунок, а Дмитро Толкунов згадав навички атакуючого захисника й за 2 секунди до закінчення періоду красивим кидком знову дозволив Україні повести в рахунку (перед тим була перша закинута французами на чемпіонаті шайба). Коли неквапний перебіг зустрічі в останній 20-хвилинці французи перервали, знову відновивши рівновагу, серце тьохнуло в передчутті ще одного провалу. На щастя, це тривало недовго, і наші хлопці порадували нарешті приємними і, головне, результативними комбінацями, до того ж одразу чотрима. До речі, на зустрічі, окрім традиційної вже для цього турніру групи підтримки «синьо-жовтих», були присутні кілька десятків українських студентів із Праги, частина яких входить до громадського об’єднання «Форум українців Чехії». Вони прийшли на трибуни з величезним плакатом «Кучму геть».

      Олександр Сеуканд, тренер збірної України: «Ціна матчу була неймовірно високою для нас. Ми розуміли, що маємо сьогодні виграти, і наші хокеїсти змогли серйозно поставитися до свого завдання та принести таку потрібну перемогу».

      Хайккі Лайме, тренер збірної Франції: «Для нас було дуже важливо закинути шайбу першими, але рахунок відкрили українці. Ми спромоглися двічі відновити рівновагу, однак велика кількість наших помилок далася взнаки, і суперник виграв заслужено. Для збірної Франції великою проблемою на чемпіонаті була атака — ми хоч і покращуємо нашу гру, але робимо це повільно. Мені шкода своїх гравців».

      Вадим Шахрайчук, нападаючий збірної України: «Ціна помилки була надзвичайно високою, адже нам була потрібна лише перемога. Тому трохи нервувалися. Лише коли втретє повели в рахунку, почали організовувати непогані комбінації, і це далося взнаки. Спрацювала одна із задумок тренерів — поява захисника на місці центрфорварда в момент кидка від синьої лінії».

      Олександр Матвійчук, нападаючий збірної України: «Дивно, але мені здається, що краща форма в нас була напередодні чемпіонату в товариських зустрічах, відчуваю це по собі. Різниця, можливо, в тому, що в Чехії нам довелося дуже багато працювати без шайби, а це фізично виснажує. Попередню нічию з японцями я б розцінив лише як нещасний випадок, хоча треба було «дотиснути» суперника, а ми почали грати на утримання рахунку».

Україна — Франція — 6:2 (2:1, 0:0, 4:1)

      2 травня. Прага, «Сазка Арена». 4300 глядачів

      Шайби: 6:50 Матвійчук (Толкунов, Гунько, більш.) — 1:0; 17:01 Башеле (Грас) — 1:1; 19:58 Толкунов (Матвійчук, Бобровников) — 2:1; 41:18 Грас (Башеле) — 2:2; 45:30 Шахрайчук (Сальников) — 3:2; 52:24 Толкунов (Гунько, Матвійчук) — 4:2; 55:35 Цируль (Литвиненко) — 5:2; 59:07 Шахрайчук (Литвиненко, менш.) — 6:2

      Штраф: 14-8

      Кидки: 22-28 (8-10, 4-8, 10-10)

      Рефері: Ріхард Шютц (Німеччина)

Дія третя. Дружня. Україна — Казахстан

      Щоб не залежати від результату зустрічі Франція — Японія, українцям треба було не програти казахам. Колишні співвітчизники майже всуціль із російськими прізвищами (а був серед суперників навіть майже свій, Федір Поліщук) уже забронювали собі місце в Австрії-2005, відсвяткувавши перемоги в попередніх двох матчах турніру за «виживання», тому примушувати себе битися на майданчику явно не збиралися. Наші ж хокеїсти грали максимально обережно, намагаючись виключати будь-який ризик біля своїх воріт. Утім після вилучення Срюбка нападаючий магнітогорського «Металурга» Євген Корєшков схилив шальки терезів у невигідний для українців бік. Відігралися «синьо-жовті» напрочуд швидко, закрутивши карусель у зоні збірної Казахстану. Надалі гра проходила в доволі повільному темпі з невеликою кількістю гольових моментів. Наші оберігали потрібний рахунок, казахам же взагалі нікуди було поспішати. Лише коли в третьому періоді нашому 40-річному капітану Валерію Ширяєву вдався потужний кидок від синьої лінії, азіати трохи завелися і змогли відновити рівновагу: залишений усіма на «п'ятачку» московський армієць Дмитро Уппер з другої спроби переграв Симчука. Як кажуть у таких випадках, перемогла дружба.

      Жеребкування наступного чемпіонату відбудеться 12 травня. До Австрії приїде найбільша кількість команд із пострадянського простору — Латвія, Росія (яка провалила ЧС-2004), Казахстан, Україна та Білорусь (підвищилася з другого дивізіону).

      Олександр Сеуканд, тренер збірної України: «Я непокоївся, що хлопцям не вистачить часу відновитися після вчорашньої гри, адже у казахів було на день відпочинку більше. До того ж через травми ми втратили Касянчука (викликаний із Києва форвард устиг зіграти лише один матч. — Авт.) і Завальнюка, тому змушені були грати в три ланки. Як і очікувалося, турнір виявився для нас украй непростим, але своє завдання — не втратити місце України в дивізіоні А — ми виконали. Важко сказати, що буде зі збірною за рік, адже деякі гравці, скоріше за все, приймуть російське громадянство, аби не вважатися легіонерами у своїх клубах».

      Вадим Шахрайчук, нападаючий збірної України: «Не зважаючи ні на що, ми виконали своє завдання на чемпіонаті. На мою думку, в Чехії у нас була найслабша за останні роки команда, і невідомо, що станеться зі збірною за рік, адже на багатьох із нас у російських клубах тиснуть стосовно зміни громадянства. Ставлення до хокею в Україні зовсім не відповідає нашим результатам: скажіть, у якому ще ігровому виді спорту українці тримаються сьомий рік серед найкращих збірних світу?»

      Валерій Ширяєв, захисник і асистент тренера збірної України: «Напередодні першості світу всі ми розуміли, яке завдання перед нами стояло. Виконати його було непросто, адже відбулися зміни в тренерському корпусі, складі гравців, тактиці. Ми намагалися зачепитися за очки й на першому етапі, але це виявилося за межею наших можливостей. У боротьбі за виживання ми грали лише на позитивний результат. Вважаю, що підбір гравців і тактики себе повністю виправдали. На жаль, швидше за все, про хокеїстів в Українській державі забудуть аж до наступних матчів збірної, хоча чимало питань потребують свого вирішення вже зараз. Так ми й будемо перебиватися, поки урядовці не звернуть увагу на нас або ж хокей в Україні попросту зникне».

Україна — Казахстан — 2:2 (1:1, 0:0, 1:1)

      3 травня. Прага, «Сазка Арена». 3200 глядачів

      Шайби: 12:55 Є. Корєшков (О. Корєшков, більш.) — 1:0; 13:39 Бобровников (Харченко, Матвійчук) — 1:1; 47:15 Ширяєв (Литвиненко, більш.) — 2:1; 56:21 Уппер — 2:2

      Штраф: 4-6

      Кидки: 21-22 (13-5, 4-5, 4-12)

      Рефері: Ханну Хенрікссон (Фінляндія)

Результативність у збірній України на ЧС-2004

Бомбардири

Олександр Матвійчук — 5 очок (2+3), 11 кидків (18,18%)

Вадим Шахрайчук — 4 очки (3+1), 19 кидків (15,79%)

Дмитро Толкунов — 3 очки (2+1), 5 кидків (40%)

Сергій Харченко — 3 очки (1+2), 7 кидків (14,29%)

Василь Бобровников — 3 очки (1+2), 5 кидків (20%)

Віталій Литвиненко — 3 очки (90+3), 9 кидків (0%)

Штрафники

Сергій Варламов — 18 хв.

Олександр Савицький — 12 хв.

Вадим Шахрайчук — 6 хв.

Артем Гніденко — 4

Воротарі

Костянтин Симчук — 6 матчів (336 хв. 20 сек.), 18 шайб (172 кидки), 89,53%

Ігор Карпенко — 1 матч (23 хв. 40 сек.) , 2 шайби, 11 кидків (81,82%)

Виступи збірної України на останніх чемпіонатах світу

1994 — група С — 3-тє місце

1995 — група С — 3-тє місце

1996 — група С — 2-ге місце

1997 — група С — 1-ше місце

1998 — група В — 1-ше місце

1999 — група А — 14-те місце

2000 — група А — 14-те місце

2001 — група А — 10-те місце

2002 — група А — 9-те місце

2003 — група А — 12-те місце

2004 — група А — 14-те місце

ТАБЛО

30 квітня — 4 травня (Прага, Острава)

Група E

Канада — Латвія — 2:0 (1:0, 1:0, 0:0), Чехія — Австрія — 2:0 (0:0, 1:0, 1:0). Латвія — Швейцарія — 1:1 (0:0, 0:0, 1:1), Австрія — Німеччина — 1:3 (0:1, 0:1, 1:1), Чехія — Швейцарія — 3:1 (0:0, 2:1, 1:0), Канада — Німеччина — 6:1 (3:0, 2:1, 1:0), Латвія — Австрія — 5:2 (0:1, 3:1, 2:0), Чехія — Канада — 6:2 (2:0, 1:1, 3:1), Німеччина — Швейцарія — 0:1 (0:0, 0:1, 0:0).

Підсумкове становище команд:

            І     В     Н     П     Ш     О

1. Чехія    5     5     0     0     19 — 5      10

2. Канада   5     3     1     1     15 — 10     7

3. Латвія   5     1     2     2     8 — 9 4

4. Швейцарія      5     1     2     2     8 — 11      4

5. Німеччина      5     1     1     3     6 — 14      3

6. Австрія  5     0     2     3     9 — 16      2

Група F

Швеція — Фінляндія — 1:1 (0:0, 0:1, 1:0), Словаччина — Росія — 2:0 (0:0, 1:0, 1:0), Фінляндія— Данія — 6:0 (2:0, 2:0, 2:0), Росія — США — 2:3 (0:1, 2:0, 0:2), Словаччина — Данія — 8:0 (3:0, 4:0, 1:0), Швеція — США — 3:1 (1:0, 0:1, 2:0), Фінляндія — Росія — 4:0 (0:0, 1:0, 3:0), Словаччина — Швеція — 0:0, США — Данія — 8:3 (4:3, 4:0, 0:0).

Підсумкове становище команд:

            І     В     Н     П     Ш     О

1. Словаччина     5     3     2     0     18 — 5      8

2. Швеція   5     3     2     0     12 — 5      8

3. Фінляндія      5     3     1     1     17 — 8      7

4. США      5     2     1     2     17 — 15     5

5. Росія    5     1     0     4     10 — 14     2

6. Данія    5     0     0     5     6 — 33      0

Чвертьфінальні пари (Прага)

5 травня: Латвія — Швеція, Чехія — США

6 травня: Канада  — Фінляндія, Словаччина — Швейцарія

Турнір за збереження місця в дивізіоні А

Україна — Японія — 2:2 (0:0, 1:0, 1:2), Казахстан — Франція — 5:0 (2:0, 3:0, 0:0), Японія — Казахстан — 3:5 (2:1, 0:3, 1:1), Україна — Франція — 6:2 (2:1, 0:0, 4:1), Казахстан — Україна — 2:2 (1:1, 0:0, 1:1), Франція — Японія — 2:2 (0:2, 2:0, 0:0).

Підсумкове становище команд:

            І     В     Н     П     Ш     О

13. Казахстан     3     2     1     0     12 — 5      5

14. Україна 3     1     2     0     10 — 6      4

15. Японія  3     0     2     1     7 — 9 2

16. Франція 3     0     1     2     4 — 13      1