Мілорад-Легія Лукович.
У неділю у Бєлграді здався поліції найбільш невловимий злочинець Сербії Мілорад Лукович, якого звинувачують у вбивстві на початку 2003 року прем'єр-міністра Сербії Зорана Джинджича. Лукович у 80-х роках залишив Югославію та кілька років служив у Французькому iноземному легіоні. З огляду на це за ним закріпилося прізвисько Легія (Легіонер). 1992 року він повернувся на батьківщину, де брав участь у громадянських війнах у складі незаконного військового угруповання «Тигри», пізніше — у складі поліцейського спецпідрозділу «Червоні берети» брав участь в етнічних репресіях у Боснії та Косові. Вважають, що вже як командир цього підрозділу він 2000 року організував викрадення та вбивство колишнього президента Сербії Івана Стамболича. Після повалення режиму Слободана Мілошевича та розформування «Червоних беретів» Легія очолив найпотужніше у Сербії мафіозне угруповання «Земунський клан».
Адвокат Луковича Слободан Мілівоєвич повідомив бєлградській газеті «Бліц», що його клієнт всі останні 14 місяців переховувався у... своїй квартирі у Бєлграді. Це при тому, що її неодноразово обшукувала поліція, а зовні за будинком вели постійне стеження агенти спецслужб. Або Легія мав досконало організовану криївку в квартирі, або його навмисне «не помічали» прибічники режиму Мілошевича, яких надалі не бракує в поліції та спецслужбах. На користь останньої версії свiдчить заява адвоката про те, що два високі офіцери МВС Сербії невдовзі після замаху на Джинджича наказали Легії залишатися у своїй квартирі і не з'являтися на людях. Ймовірно, що тепер Легія отримав гарантії безпеки і запевнення, що уникне покарання за свої злочини. Ситуація у Сербії тому сприяє. На останніх парламентських виборах найбільше голосів та місць у парламенті набрала шовіністично-націоналістична Радикальна партія, а її лідер Томіслав Ніколич має найбільші шанси перемогти на президентських виборах, які відбудуться 13 червня. Знову повертаються часи, за яких Легія став національною «легендою».
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
