(Олени ШЕРЕНГОВСЬКОЇ.)
Віталія Кличка, який ще 25 квітня став чемпіоном світу з боксу за найпрестижнішою професійною версією WBC у суперважкій вазі, на Батьківщині чекали довго. Після двох із гаком тижнів відпочинку та приймання вітань в Америці й інших закордонах перший білошкірий чемпіон-«супертяж» таки доїхав до України. І вчора в Києві Віталія зустрічали як справжнього національного героя. На оксамитовому килимі перед входом до київської мерії обох братів Кличків (а куди ж Віталик без Володі?), яких привезли відразу з аеропорту «Бориспіль», чекали мер Олександр Омельченко, журналісти та президентський оркестр. Герої прибули із запізненням, але всі цікаві, що скупчилися під міською держадміністрацією, були винагороджені. Під феєрверк, трохи блідий як для середини дня, Клички привітали своїх фанів. Далі під барабанний дріб Віталія й супровід провели до колонної зали.
За розпорядженням міського голови, Віталієві Кличку за визначні особисті заслуги присвоєно звання Почесного громадянина Києва (молодший Кличко ще раніше отримав цей почесний титул), а також вручено Знак пошани. Окрім того, міський голова вручив обом братам іменні годинники. Нагадаємо, Президент після перемоги Кличка-старшого над Коррі Сандерсом відписав боксерові орден «За мужність» 1-го ступеня.
«Завдяки цим хлопцям у різних країнах світу десятки разів піднімався український прапор і звучав наш гімн, — сказав Олександр Омельченко. — Символічно, що саме напередодні Дня перемоги у стінах мерії ми зустрічаємо наших переможців, справжніх патріотів».
Віталій Кличко був надзвичайно розчулений теплим прийомом. «Моя перемога, моя нагорода належить не тільки мені і моїй сім'ї — вона належить усім тим, хто вірить і вболіває за нас із Володею, — сказав володар чемпіонського пояса. — Неймовірно приємно виходити на ринг під синьо-жовтим прапором».
Молодший Кличко, користуючись нагодою, спростував чутки про свою «хворобу» — діабет, натомість підтвердив той неприємний факт, що аналізи, які він здав відразу після програного Леймону Брюстеру поєдинку, зникли. «Тепер цим будуть займатися відповідні служби, — сказав Володимир. — Я не шукаю виправдання своїй поразці. Я програв — це факт, але мені важливо знати, що зі мною відбувалося тоді на ринзі».
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
