Володимир Богуславський (живопис)
Відомого львівського художника Володимира Богуславського важко зарахувати до львівської школи. Хоча він і народився у столиці Західної України у родині художника, але в його роботах львівськості майже не спостерігається. Є щось від балтійських художників чи навіть російських авангардистів 20—30–х років ХХ століття. Богуславський не змішує фарби. Він вірить у чистоту кольору. Тому його ріки глибинно сині, а поля зелені до нестями. Його світ — без людей. Свої полотна Богуславський називає спрощено: «Дерева», «Будинки», «Місяць», «Човни», «Яблука», «Квіти»... Улюблені жанри — пейзажі й натюрморти. Мистецтвознавці визначили напрям, у якому працює художник «фігуративом після абстракції», «фігуративом на межі абстракції».
Національний художній музей України, виставки триває з 3 вересня до 3 жовтня.
Віта Буйвід «Люби мене, як я тебе» (фотографія, інсталяція)
Вона ніколи не думала, що займатиметься фотографією. У радянські часи Віта мешкала у Дніпропетровську, потім переїхала у Санкт–Петербург. Друзі завжди просили на вечірках їх пофотографувати. Так назбирався цілий альбом ретро–фотографій, пожовклих, iз віршиками «на довгу і незабутню пам’ять» на зворотному боці. Віта сплела з кольорових ниток рамки для цих світлин. Тепло і щирість облич героїв фотографій навіюють ностальгію за минулим.
Виставка «Люби мене, як я тебе» ділиться на дві частини. У першій, як уже зрозуміло — фотографії з минулого життя. Друга побудована на сьогоденні. Віта любить плести макраме. От і вирішила з нагоди персональної виставки стати дизайнером. Сплела купальники, весільні сукні і білизну для нудистів. Прикрасила їх колажем, зробленим iз фотографій геніталій. До речі, в рамках «Гогольфесту» Віта Буйвід презентує ще одну виставку «Матері і діти».
Галерея «Карась», виставка триває з 26 серпня по 14 вересня.
«Схід» і «Я Донор» Руслана Тремби, Amor Essentia Ніни Мурашкіної, Rococo’s not Dead Володимира Костирка (живопис, інсталяція)
«Я Галерея» продовжує мистецький екскурс по Подолу. Минулого місяця одночасно у двох центрах куратора Павла Гудімова відбулася презентація чотирьох виставок. Тепер на вул. Волоській, 55/57 і на вул. Хорива, 49 б відкрилися виставки трьох молодих художників — Руслана Тремби, Ніни Мурашкіної і Володимира Костирка.
Руслан Тремба захопив своїми роботами два центри «Я Галереї». На Хорива на подвір’ї він презентував інсталяцію «Схід». Його стовпи, сходи і пірамідки нагадують, на перший погляд, заповідник Херсонес. Це своєрідне вторгнення в античність, на Схід. Друга його виставка — уже в залі на Волоській. Руслан обрав себе об’єктом, точніше донором. На абстрактних живописних роботах він пише свої органи і частини тіла.
Володимир Костирко зображає героя доби Ренесансу на вулицях ХХ століття. Вийшов своєрідний мікс еротики, історії та іронії. Так Костирко вигадав власний міф «золотого віку» Галичини.
У невеликій залі арт–центру на Хорива Ніна Мурашкіна проводить зріз–дослідження трансформації чуттєвої сфери жінки — від дитячих невпевнених здогадок про природу «одного місця» через сексуальне самоусвідомлення до зрілості–згасання.
«Мачете» (США)
Режисери — Етан Манікіс, Роберт Родрігес, у ролях: Роберт де Ніро, Джесіка Альба, Стівен Сігал, Мішель Родрігес, Дон Джонсон, Ліндсі Лохан
Цей бойовик виріс із фальшивого трейлера фільму «Мачете» у картині «Грайндхаус»: Роберт Родрігес вирішив таки екранізувати сценарій, написаний у 1993 році. У ньому йдеться про те, як замовник вбивства сенатора(Роберт де Ніро) підставив кілера, прийнявши того за дешевого мексиканського наркоторговця. Але кілер на прізвисько Мачете виявляється колишнім федеральним агентом, а про те, як вони вміють мститися Конторі і своїм продажним босам, ми чудово знаємо з інших американських бойовиків. Поки Мачете добереться до людини–цілі, по дорозі він вкладе гори трупів, а допомагати йому в цьому буде черниця з пістолетом–кулеметом Ліндсі Лохан.
«Москва, я люблю тебе!» (Росія)
Цей кіноальманах — колективний труд 18 російських режисерів, які зняли короткометражні історії про Москву, він не є офіційним продовженням аналогічних форматів про Нью–Йорк і Париж, зроблений за тими самими лекалами. Серед режисерів — такі успішні російські кінодіячі як Єгор Кончаловський, Сергій Бодров, Іван Охлобистін, Артем Міхалков, серед акторів — теж суцільні зірки: Євгеній Міронов, Дмитро Дюжев, Марія Міронова та інші. Тут є й історія про бандита, що призначив «стрілку» біля квіткового кіоска, і про кілера, який, чекаючи «клієнта», рятує сторонню людину від суїциду, і про працівницю метрополітену, яка під землею малює сонце. Фарс, трагікомедія, лірика, чорнуха, пафос — усе поруч, як у Москві.
Субота, 4 вересня
Театр «Вільна сцена»
Олександр Грін «Щуролов»
Київський театр юного глядача на Липках
Сергій Козлов «Зеленими пагорбами океану», Мала сцена, 11.00, 13.00
Микола Гоголь «Шинель», Мала сцена
Неділя, 5 вересня
Національна опера України
Георгій Майборода «Ярослав Мудрий»
Театр «Вільна сцена»
Софокл «Натомість народжена»
Київський театр юного глядача на Липках
Сергій Козлов «Зеленими пагорбами океану», Мала сцена, 11.00, 13.00
Антон Чехов «Роман доктора», Мала сцена
Паата Бурчуладзе за участі Національного симфонічного оркестру України
Національна опера України
8 вересня, 19.00
Квитки: 70—2200 грн.
Микола Нєкрасов «Одружитися вам треба, пане». У ролях: Марат Башаров, Олена Торшина, Анжеліка Каширіна
Національний центр культури й мистецтв
8 вересня, 19.00
Квитки: 140—1200 грн.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
