Хвороба–ласунка

На фруктозі швидше ростуть метастази

Донедавна у світовій онкології побутувала думка, що для розвитку цього виду раку «годяться» будь–які види цукру. Але американські вчені нещодавно спростували це твердження. Дослідники з Каліфорнійського університету культивували клітини раку підшлункової залози в чашках Петрі. В одній чашці поживним середовищем була фруктоза, в іншій — глюкоза. Науковці встановили, що ракові клітини активно росли на глюкозі, але для розмноження (що є найголовнішою небезпекою в онкозахворюванні) використовували тільки фруктозу.

Це відкриття, описане в журналі «Дослідження раку», може пояснити результати інших досліджень, які показали, що вживання фруктози пов’язано з підвищеним ризиком раку підшлункової залози.

«Проліферація (тобто ділення) ракових клітин посилюється під дією фруктози, — говорить доктор Антоні Хеней з Онкологічного центру Джонсон при Каліфорнійському університеті в Лос–Анджелесі. — Отже, скоротивши вживання фруктози або блокувавши метаболічний шлях, за допомогою якого ракові клітини засвоюють цей цукор, можна зупинити або значно уповільнити ріст пухлини».

Цукор є цукор?

Лікарі кажуть, що це відкриття дуже важливе не тільки для фундаментальної науки, а й для щоденної, побутової профілактики страшного захворювання. Адже сьогодні американці вживають фруктозу у великих кількостях, головним чином у складі кукурудзяного сиропу. Цей сироп, який широко використовують при приготуванні газованих напоїв, хліба та інших харчових продуктів, містить, до того ж, і чимало глюкози.

Як повідомляє агенція «Медлінкс», група вчених займається розробкою препарату, який заблокує засвоєння фруктози раковими клітинами. А поки препарат існує тільки в уяві дослідників, доктор Хеней покладає надії на державу. Він сподівається, що на федеральному рівні будуть вжиті заходи для того, аби скоротити кількість сиропу з фруктозою в харчуванні американців.

Дієтологи, кардіологи та інші спеціалісти підтримують здорову ініціативу. Адже занадто велика кількість цукру в будь–якому разі завдає шкоди організму: спричиняє ожиріння, цукровий діабет, захворювання серця і судин, інсульти. У деяких штатах, зокрема Нью–Йорку і Каліфорнії, навіть уведено спеціальний податок на солодкі газовані напої. Цей податок має компенсувати витрати держави на лікування хвороб, пов’язаних із ожирінням.

Щоправда, виробники газованих напоїв (зокрема, й «Кока–кола») активно виступають проти введення цього податку. Один із наведених ними аргументів — «цукор є цукор». Утім група доктора Хенея довела, що це не так.

Не вилікувати, а лише полегшити страждання

Українські онкологи стверджують, рак підшлункової — це найагресивніша локалізація раку з–поміж усіх пухлинних захворювань, які тільки можуть уражати людину. Практика свідчить, що такі пацієнти дуже швидко помирають. Лише 3% людей доживають до п’яти років після встановлення цього діагнозу, а це — дуже мало. Це відбувається з кількох причин.

По–перше, як зазначається в наукових працях із цієї тематики, пухлина дуже швидко вражає інші органи людини, дає метастази, та ще й має так звану «змазану» клінічну картину, тобто не дає яскраво виражених симптомів, які змусили б хворого бігти до лікарні. На початку захворювання рак підшлункової майже не турбує хворих. Може боліти живіт (верхня частина), може з’явитися біль у спині, із наростанням інтенсивності вночі. Хворий думає: може, щось не те з’їв, а може, знову хронічний панкреатит дошкуляє (до слова, на його тлi часто виникають пухлини підшлункової), із ким не буває... Тож люди попервах не звертаються по медичну допомогу. Далі може погіршитися апетит або без видимої причини зменшитися маса тіла, з’являється загальна слабкість і зниження працездатності. Але й це, на жаль, не ті симптоми, з якими наші люди поспішають на обстеження.

По–друге, рак підшлункової важко діагностувати, особливо на ранній стадії. Лікар може пропальпувати живіт і намацати пухлину тільки тоді, коли вона виросла до солідних розмірів або пустила метастази. А зовсім маленькі утворення залишаться непомітними для огляду і для ультразвукового дослідження, будуть невиразними на комп’ютерній томографії. Тому на ранніх етапах хворобу визначають рідко, а відтак — втрачають найсприятливіший для лікування момент.

Зазвичай рак підшлункової діагностують на пізніх стадіях, коли пухлина збільшується і починає тиснути на сусідню жовчну протоку. Злоякісне новоутворення блокує відтік жовчі з печінки в кишечник. У результаті непрохідності протоки в крові накопичуються компоненти жовчі. І в людини виникає найпромовистіша ознака раку голівки підшлункової залози — жовтяниця. Жовтіє шкіра, склери очей, сеча стає темно–жовтого кольору, а кал, навпаки, блідим, майже безбарвним. От із таким «набором» хворий уже йде до лікаря. Але таку картину можуть давати й інші болячки, зокрема деякі форми хронічного панкреатиту. Ці патології лікуються абсолютно по–різному. Тому для встановлення точного діагнозу лікарі вдаються до сучасних методів дослідження: ендоскопічної ретроградної панкреатографії, ангіографії, релаксаційної дуоденографії тощо. Інколи і це не допомагає, і лікарі, щоб остаточно впевнитися, що перед ними — панкреатит чи рак, — беруть шматочок підшлункової для біопсії.

Утім навіть постановка точного діагнозу «рак підшлункової залози» мало втішає пацієнта. Річ у тім, що лікарі досі не навчилися повністю виліковувати цю болячку. Ще не так давно таким пацієнтам повально робили суто паліативні операції (виводили жовч у кишечник, щоб трохи зменшити страждання) та відправляли додому помирати. Сьогодні таким людям видаляють пухлину, іноді проводять хіміотерапію. Але за допомогою хірургічного видалення пухлини вдається виліковувати лише незначну кількiсть хворих. У більшості наступає рецидив, оскільки в організмі після операції залишаються дрібні вогнища ракових клітин.

ДО РЕЧІ

Останнiм часом в Україні, як і в усьому світі, спостерігається зростання захворюваності на рак підшлункової залози (РПЗ). Сьогодні показник захворюваності становить 7—10 випадків на 100 тисяч населення, а частка РПЗ серед усіх злоякісних пухлин становить до 3—7%. Хворіють переважно чоловіки віком понад 50 років.