«Доступне мистецтво» — дивитися безкоштовно

В останній день осені галерея «Боттега» пригощала артоманів грузинським вином і «Доступним мистецтвом». Негламурна назва виставки пояснюється концепцією. «Ми зібрали роботи з фондів галереї і зробили таку камерну виставку для початкуючих колекціонерів, — розповідає люб’язна співробітниця Bottega gallery. — Тут можна купити хороші роботи відомих художників недорого, в основному через формат — усi вони невеликого розміру». Галеристи розбавили відомі, комерційні імена — на виставці представлені, наприклад, офорт Павла Макова з серії «Утопія», дві невеликі фактурні квадрати Тіберія Сильваші, дві абстракції Петра Лебединця, графіка Олександра Сухоліта — молодими художниками, яких «Боттега» відкрила через свій проект «МУХІ» — по–свіжому можна сторгувати яскравий фетровий «гриб» лауреатки ІІІ премії «МУХІ–2010» Любові Малікової, стилізовані під наїв вишивки Івана Семесюка, смішні тарілки із серії «Спа» Артема Андрійчука. Плюс — багатий вибір технік: живопис, графіка, вишивка, витинанка, малярство на склі і навіть дві скульптурні роботи — рельєф «Земля» лауреата ІІ премії проекту «МУХІ–2010» Назара Білика, який через два тижні відкриватиме в «Ботезі» персональну виставку, і робота Олександра Сухоліта.

Майбутніх колекціонерів не схотіли лякати навіть офіційним відкриттям, обійшлися без вступних слів: люди підтягувалися, віталися один з одним і художниками, брали вино і йшли вибирати, чим би започаткувати колекцію. Донька лідерки БЮТу Женя Тимошенко надовго затрималася біля вишиваних картин Івана Семесюка, потім швидко оглянула решту експозиції, поспілкувалася з бютівським депутатом Київради Олександром Бригінцем і пішла з галереї. А Іван тим часом розповів, що співачка і народна депутатка Оксана Білозір збирається організувати виставку вишиваних робіт, зроблених чоловіками.

Месидж кураторів «купити мистецтво недорого» багатьом здався не таким уже й ірраціональним. Мені приглянулися дві абстракції Петра Лебединця, при тому, що вони зроблені в гарячій, емоційній кольоровій гамі, в експресії цих робіт є якесь магічне гармонійне начало. «Ця робота коштує 2,5 тисячі», — вказала співробітниця галереї на ту, що мені сподобалася більше. «Гривень?» — по–дилетантськи запитала я. «Доларів», — була відповідь професіонала. За милі, «витнуті» з чорного паперу куточки міста Олени Турянської, які будь–якому інтер’єру нададуть вишуканої чорно–білої стильності, галерея правила по 800 доларів. До закінчення виставки — 15 вересня — ще є час подумати: шукати високооплачуваний підробіток чи почати колекціонувати щось більш бюджетне?