Шпигун із кавою

Минулими вихідними легендарному Юрію–Францу Кульчицькому, уродженцю села Кульчиці, що на Самбірщині, вдячні земляки нарешті встановили пам’ятник. І хоч Кульчиці відомі українцям у першу чергу тим, що є батьківщиною гетьмана Петра Конашевича–Сагайдачного, але інший уродженець села набув–таки європейської слави. Як уже писала «УМ», він не лише відкрив першу в Україні та Австрійській імперії кав’ярню, а й урятував Відень під час турецької облоги.

Юрко закінчив місцеву парафіяльну школу, щоправда, замість кадила взяв у руки перо та шаблю, адже походив зі шляхетської родини. Служив він у війську короля Яна Собеського, обороняючи східні рубежі Речі Посполитої від Оттоманської Порти. Повоював Юрій–Франц з синами пророка на Буковині і в Молдавії, згодом переїхавши на Балкани, де у 1661—1665 роках працював перекладачем у торговій місії. Як припускають, уже тоді Кульчицький перебував на «таємній службі» у цісаря. Річ у тім, що згодом став військовими аташе й за сумісництвом — представником архіважливої дипломатичної місії Австрії у Стамбулі. Самбірський шпигун вивчав підготовку турків до війни з Габсбургами. Осів у Відні, де й одружився, й, певно, і надалі тихо–мирно перекладав би секретні меморандуми, роз’їжджаючи з секретними місіями, якби не грянула війна з турками. Тож у липні 1683 року стотисячне турецьке військо взяло в облогу Відень, який боронило 15 тисяч вояків. Місяць облоги остаточно виснажив оборонців австрійської столиці. Відень охопили паніка й хвороби, харчів майже не лишилось. З невідкладною депешею — мовляв, триматись більше сил нема — вирішили вислати кур’єра. На добровольця–смертника зголосився наш земляк. На прощання він гонорово заявив проводові австрійського гарнізону, що є шляхтичем із Самбора. Вістку Кульчицький доправив. Столицю Австрії врятували. А самбірчанин почивав на лаврах, отримавши, крім будинку від магістрату й медалі від цісаря, пару сотень «полонених» мішків із кавовими зернами. Наївні австрійці спочатку сприйняли її за якийсь хитрий «корм для верблюдів». Згодом Кульчицький відкрив кілька кав’ярень, перших на той час в Австрії, «присадивши» на неї віденську богему.

Тож вдячні самбірчани пам’ятником і фестивалем «Кульчи­ціфест–2010» відзначили 370–ті уродини славного земляка. Па­м’ятник Юрієві–Францові відкрито при вході в місцевий історичний музей, у пивниці якого підприємливі галичани відкрили колоритну кав’ярню. Скульптурну композицію освятили на урочистому богослужінні. Цікаво, що грошей на монумент підкинули не місцеві ура–патріоти, а діаспорянин із Чикаго Богдан Кардащук — осавул Українського вільного козацтва.