Дзвоник у нікуди

01.09.2010

Сьогодні у школах України пролунає перший дзвоник. Армія школяриків у новому навчальному році поповниться понад 400 тисячами новобранців — саме стільки «першачків» уперше переступлять поріг своїх класів. Втішає, що це на декілька тисяч більше, ніж торік. Наприклад, на Воли­ні на 905 першокласників більше, ніж торік, на Тернопільщині — на 402, на Луганщині — на 564. Хай не демографічний вибух, але в класах поступово стає гамірніше. Щоправда, на тлі цих втішних тенденцій не може не тривожити інший факт: з освітньої карти цьогоріч зникне приблизно сто шкіл. Правда, чиновники це називають «призупинення діяльності». Водночас вірогідність відновлення цієї діяльності дуже і дуже невелика...

Скажімо, на Львівщині цьогоріч навчання не розпочнеться у 9 школах, на Вінниччині — в чотирьох, а на Хмельниччині, за словами голови Хмельницької облдержадміністрації Василя Ядухи, — аж у 82! Причому сумна тенденція зачепила навіть міста: скажімо, в Житомирі не відкриється школа №18. Її приміщення зведені понад 100 років тому і вже вичерпали свій технічний ресурс (наприклад, система опалення тут досі була пічна), повноцінного спортзалу і їдальні немає, споруда майстерні — в аварійному стані. Тому всіх дітей разом із вчителями переведуть до сусідньої школи.

 

Мінус три школи щороку...

Як зникають школи, можна побачити на прикладі Вінниччини. У новому навчальному році їх буде на чотири менше, хоча, за попереднім прогнозом, передбачалося, що в області їх кількість зменшиться на 12. Призупинять роботу по одному навчальному закладу в Гайсинському і Літинському районах та відразу два — в Немирівському (найбільшому в регіоні).

Щоправда, коли «УМ» зв’язалася з начальником відділу освіти Немирівської райдержадміністрації Олександром Водоп’яновим, то з’ясувалося, що підстав для оптимізму ще менше: перед загрозою закриття постали дев’ять шкіл, і це в одному лише районі! Як передбачено законом, рішення про призупинення функціонування навчального закладу повинні приймати місцеві органи влади, однак із дев’яти сільрад, яким це було запропоновано, погодилися з аргументами тільки дві. Їх рішення були затверджені на позачерговій сесії райради. Очікується, що за кілька днів ще дві сільради вирішать припинити навчання через неукомплектованість шкіл.

Загалом же в районі щороку зменшується кількість школярів у середньому на 370—400 осіб (у середньому такої кількості вистачило б на три середньостатистичні сільські школи): якщо минулий навчальний рік закінчував 5051 учень, то цього року за парти сядуть трохи більше 4600.

Ситуацію, яка склалася в селі Лука, можна вважати багато в чому показовою і для району, і для області, і для всієї України. Торік тут навчалися 25 учнів, серед яких було десять випускників. У цьому році дехто з батьків віддав дітей у середню школу сусіднього села, яка є центром шкільного округу, і сільрада вирішила призупинити діяльність Лучанської школи. Іронія долі в тому, що напередодні освітній заклад відсвяткував своє 125–річчя.

Щоправда, сільський голова Сергій Дудник розповів, що не втрачає надії через рік–два відновити його діяльність, бо підростуть малюки. Вселяє оптимізм і те, що недавно до села підтягнули газ, тому проживання в ньому стане комфортнішим, а це може привабити молоді подружжя переїжджати в Луку. От тільки з робочими місцями проблема. Після кучмівського «реформування» місцеве КСП ліквідували, а нове на його місці не виникло, тож люди здають землю в оренду «іногороднім» господарям.

Хоча через рік можуть виникнути зовсім інші вузькі місця — кадрові. Зараз у Луці втрачають роботу дев’ять педагогів: хтось із них оформив пенсію, решті запропонували вакантні посади в інших школах. (З вакансіями проблем немає — загроза непопулярної пенсійної реформи призвела до того, що вчителі зі стажем почали масово звільнятися «за вислугою».) Чи захочуть учителі повернутися в нововідкриту школу, яка в перспективі може знову закритись?

Щодо дітей, то їх підвозитимуть до навчальних закладів у сусідніх селах шкільним автобусом. Чиновники вважають, що так буде краще, — у повноцінній школі дітям дадуть кращі знання. Бо, мовляв, хіба то навчання, коли в одному кабінеті сидить два–три класи і один учитель розривається одразу на кілька «фронтів»? У батьків же свої переживання: дітям, особливо молодших класів, їздити за десятки кілометрів важко. А як воно буде взимку, коли замете–завіє?

Однак іншого виходу, нiж оптимізація навчальних закладів, чиновники наразі не бачать. «На Львівщині у 13 початкових школах загальноосвітніх навчальних закладів у нас є до п’яти учнів, — каже УНІАНу начальник Головного управління освіти Львівської облдержадміністрації Михайло Брегін. — Постійно стоїть питання про скорочення, оптимізацію мережі шкіл, щоб раціонально, економно використовувати фінансування». І, на жаль, поки що така тенденція збережеться...

У Познані Азарову не вірять

Тим часом у селі Познань на Рівненщині попри те, що уряд таки виділив 28,7 мільйона гривень на будівництво нової школи, ситуацію мирно владнати так і не вдалося. «Першого вересня діти до школи не підуть!» — таке рішення прийняли збори громади. Сільський клуб не зміг вмістити всіх, хто прийшов, — начальнику обласного управління освіти та науки Івану Вєтрову та керівництву району довелося вислухати чимало неприємних слів на адресу нинішньої влади. Громада вимагає не віртуальних грошей, а реальних дій на будмайданчику. На зборах людей найбільше обурило те, що кошти уряд виділив лише перед самісіньким початком навчального року, хоча про «погорільців» «нагорі» знали значно раніше.

«Шкільний батьківський комітет після розмов з освітянськими керівниками нібито і не проти вчасно розпочати навчальний рік, але з огляду на позицію сільських зборів змушений утриматися від такого рішення, — повідомив директор школи Валерій Кібукевич. — Присутність на будмайданчику кількох робітників, які нині збивають щити огорожі, аж ніяк не заспокоює батьків. Вони вирішили не пускати дітей до школи, доки бодай не почнуться роботи зi зведення фундаменту. Вчительський колектив повністю готовий до початку навчального року. Тож 1 вересня чекатимемо школярів у старих шкільних приміщеннях. А скільки їх прийде — невідомо».

По новi знання — у нову школу

Але є у шкільному песимізмі й частка оптимізму. Бо в деяких містах і селах діти сьогодні пішли на урочисті лінійки вже до нових шкіл. За даними Департаменту середньої освіти МОН, за парти в нових школах сьогодні сядуть учні села Мостище на Волині, Дротинці на Закарпатті, села Бабче на Івано–Франківщині, у Сухолісах, Пісківці, Білій Церкві на Київщині тощо.

А в райцентрі Драбів на Черкащині сьогодні святкують новосілля в довгобуді, який споруджували довгих 18 років.

«У цій школі навчатиметься більше 400 учнів, хоча її потужність удвічі більша. Школу вдалося добудувати коштом обласного бюджету, звідки було виділено 9 мільйонів 600 тисяч гривень», — розповідає «УМ» Галина Гаврилюк, перший заступник начальника Головного управління освіти і науки Черкаської облдержадміністрації.

«Тепер ми маємо просто чудову школу — простору й світлу. У наших класах все нове — парти, шафи, столи, дошки, стелажі. Окрім того є два повністю укомплектовані комп’ютерні класи, два лінгвістичні кабінети, дві гімнастичні кімнати, бібліотека, вчительська», — додає директор Драбівської гімназії імені С. Васильченка Людмила Рудик. Вона каже, що для найменших школярів відведено ціле крило, з ігровою та спальною кімнатами. А раніше школярі навчалися у трьох корпусах старої школи, учні молодших класів ходили трохи не на околицю Драбова. За словами пані Людмили, наступного року влада обіцяє добудувати до школи ще й спортивний та актовий зали. Перерізати червону стрічку при вході в нову школу приїде очільник Черкащини Сергій Тулуб. Кажуть, iз подарунками...

 

ДО РЕЧІ

Щоб підняти українську систему освіти до світових стандартів, варто взяти на озброєння зарубіжний досвід. А саме — створення освітніх округів, які успішно працюють в усьому світі і яким держава має передати частину своїх управлінських функцій. Як зазначає експерт iз питань освіти партії «Сильна Україна» Сергій Вєтров, «коли держава виступає одночасно і замовником освітніх послуг, і фактичним контролером виконання цього замовлення, та ще й надає самі послуги, це є прямим порушенням принципів ефективного управління». «У межах такого округу, який об’єднує кілька шкіл, створюється освітня рада з педагогів, батьків і представників громадськості, які проживають у цьому регіоні. Ця рада визначає тактику розвитку освіти в цій місцевості, а органи місцевого самоврядування матеріально забезпечують роботу округу», — каже експерт.

 

А ЯК У НИХ?

Щонайменше 20 шкіл буде закрито в Болгарії перед новим навчальним роком, який там починається 15 вересня. Про це заявив міністр освіти Болгарії Сергій Ігнатов, повідомляє «Укрінформ». Головна причина закриття навчальних закладів — брак учнів. Проте будівлі шкіл будуть збережені, їх не віддаватимуть в оренду. Ці приміщення можна буде використовувати лише з освітньою метою. Міністр освіти також попередив, що справжні наслідки демографічної кризи країна відчує через три роки. Тоді в Болгарії буде закрито набагато більше шкіл.

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>