Ялта, що на березі Адріатики

Мешканці колишнього СРСР ніколи не чули про один із найстаріших та найуспішніших європейських мюзиклів, події якого розгортаються в Ялті і який називається — «Ялта, Ялта». Причина замовчування — спочатку ідеологічні міркування радянської влади, а тепер — культурна ізольованість пострадянських країн від Європи.

Від Лондона через Загреб до Ялти

Мюзикл як жанр не є чимось новим. Він веде своє коріння від французького водевілю, розквіт жанру припадає на 30—50–ті роки ХХ століття завдяки розкішним голлівудським екранізаціям мюзиклів, а нове життя отримав наприкінці 60–х років завдяки синтезу з рок–музикою. 1969 року з’являється славетний рок–мюзикл «Волосся», а 1971 — ще один, тепер уже легендарний мюзикл «Ісус Христос Суперзірка». Як не дивно, але нові пагони дуже швидко прижилися в цілком несподіваному місці — Соціалістичній Федеративній Республіці Югославія, точніше, в одній із шести її республік — Хорватії. 1969 року в Загребі відбулася прем’єра першого хорватського рок–мюзиклу, який не дуже сприйняла публiка, а 1971 — прем’єра другого — «Ялта, Ялта», який мав фантастичний успіх і на сьогоднi вже є частиною хорватської культурної історії, вважається культовим творінням.

Мюзикл «Ялта, Ялта» є спільним творінням лібретиста Мілана Грчича та композитора Алфі Кабільйо. Грчич із кінця 60–х і до своєї смерті 1997 року співпрацював із композитором Алфі Кабільйо та загребським театром «Комедія», найуспішнішим мюзиклом якого був «Ялта, Ялта». Хорватський композитор, диригент та аранжувальник Алфі Кабільйо професійну кар’єру розпочав 1957 року. Його пісні виконували найпопулярніші хорватські виконавці на вітчизняних та міжнародних фестивалях. В останні десятиліття Алфі Кабільйо незмінно входить до складу журі авторитетних пісенних конкурсів. Наприкінці 50–х та в 60–ті роки Кабільйо тривалий час мешкав у Лондоні, був постійним відвідувачем театрів у Вест–Енді, де саме народжувався жанр рок–опери чи, правильніше, рок–мюзиклу.

Крім того, Кабільйо є автором музики визнаного шедевра хорватської кінематографії, нагородженого призами багатьох кінофестивалів — воєнної драми «Окупація в 26 картинах» (1978) режисера Лордана Зафрановича. Приятелює з багатьма кінозірками, зокрема із Шерон Стоун, з якою зійшовся під час роботи над голлівудським трилером «Ножиці» (1991).

Чому Кабільйо обрав місцем дії свого найуспішнішого мюзиклу саму Ялту? В одному з інтерв’ю хорватському часопису «Націонал» композитор визнав: «Після закінчення Другої світової війни за зовсім маленькі гроші можна було купити партитури російських, французьких та американських музичних творів. Про мюзикли я найбільше дізнався від американців, із французів — закохався в Равеля, а від росіян перейняв усього потроху. Нарівні з Бахом, Колом Портером та Герш­віном я також захоплювався Чайковським та Рахманіновим. Можливо, тому як композитор я розвивався в різних напрямах: від поп–музики до великих творів для симфонічних оркестрів».

Ялта — ідеальний світ

Події мюзиклу розгортаються в Ялті в лютому 1945 року під час історичної міжнародної конференції, на якій переможці Йосип Сталін, Вінстон Черчілль та Теодор Рузвельт домовлялися про повоєнний поділ Європи та світу на сфери впливу. З кожним із глав держав до Ялти прибули і їхні ад’ютанти–камердинери: росіянин Гриша, англієць Стенлі та американець Ларрі. Відповідальних за одяг та постіль найсильніших цього світу розмістили жити у старовинній віллі «Арамовський», директрисою якої є молода вродлива жінка Ніна Филипівна. Вона має милий характер і намагається зробити все, щоб її гості жили дружно та в злагоді. Але ад’ютанти, як і їхні хазяї, не довіряють один одному. Доки великі ділять світ, їхні слуги намагаються поділити свою маленьку частинку світу, наприклад, б’ються за більший шматок мотузок для сушки випраної білизни.

Тим часом Сталіну, Черчіллю та Рузвельту ніяк не вдається поділити світ, бо на місці Антарктики цілком несподівано з’явилася «зелена левада»: дивним чином на мапі у великій залі відпочинку вона весь час збільшується. Паралельно у будинку ад’ютантів, щоб примирити слуг, Ніна Филипівна починає потайки фліртувати з кожним із них. Тим часом спецслужби дізнаються, що таємниця «зеленої левади» відома Ніні, і вони застосовують тортури, щоб вивідати інформацію. Як один із способів розговорити дівчину використовують її теплі стосунки з ад’ютантами. Їм Ніна розповідає, що «зелена левада», — це чудова земля, де ростуть екзотичні квіти, повітря наповнене їхнім ароматом, а її мешканці живуть у повній гармонії й мирі. Ця історія вражає навіть генералів і вони відпускають Ніну. Дівчина і ад’ютанти домовляються одного дня разом відбути на «зелену леваду». А можливо, колись і весь світ перетвориться на одну суцільну «зелену леваду»...

І знову прем’єра

Мюзикл «Ялта, Ялта» ставили на сцені загребського театру «Комедія» з 1971 по 1994 рік. Упродовж цього часу відбулося більше тисячі вистав. Окрім того, виставу демонстрували в Італії та Словенії. Все скінчилося на початку 90–х років, коли у зв’язку з війнами на території колиш­ньої Югославії стало не до музики та співів. Однак 2004 року відбулася прем’єра німецькомовної версії «Ялти, Ялти» у Відні, і відтоді мюзикл час від часу ставлять у театрах німецькомовних країн. Оригінальний мюзикл «Ялта, Ялта» свого часу було записано та видано на касетах та вінілових платівках, а кілька років тому цей запис перевидано вже на компакт–диску, і він знову має велику популярність.

У зв’язку з незгасним інтересом публіки та наближенням 40–річного ювілею його прем’єри минулого року вирішили відродити мюзикл на сцені силами вже нового покоління артистів театру «Комедія». Постановка відбулася 25 лютого на сцені найпрестижнішої концертної зали Загребу — «Арени». У березні «Ялта, Ялта» повернулася до своєї «рідної домівки» — театру «Комедія», де вистави проходять три–чотири рази на тиждень. Мюзикл увійшов до репертуару Хорватського національного театру в місті Осієк, у стінах стародавнього римського амфітеатру «Арена» в місті Пула. Нову версію мюзиклу «Ялта, Ялта» поставив старійшина хорватської театральної сцени Владо Стефанчич, який здійснював постановку оригінальної версії. Зі старої акторської трупи в новій версії залишився лише один актор — Борис Павленич, який тепер виконує невелику роль. Решта — молоді артисти. Попри загальний високий рівень цін у Хорватії, білети на мюзикл «Ялта, Ялта» порівняно недорогі: від 60 до 120 кун (приблизно від 100 до 200 гривень). Тому ті з наших туристів, які цього літа відпочивали на півострові Істрія, мали нагоду не лише оглянути римський амфітеатр у Пулі, а й провести приємний вечір у ньому.

Секрет успіху

Складових успіху мюзиклу «Ялта, Ялта» багато. Це, звичайно ж, чудові мелодії Алфі Кабільйо, які легко запам’ятовуються. Це загальнолюдський, універсальний посил текстів Мілана Грчича, які передають тугу та мрії людей за досконалим світом. Один із центральних номерів мюзиклу Neka Cijeli Ovaj Svijet (Jalta, Jalta) — «Хай увесь цей світ (Ялта, Ялта)» — є прямим зiзнанням у любові до цього міста:

Ялта, Ялта, біла, як день

Ялта, Ялта, красива, як сон
Ворота Алупки посилають подих вітру,
Який цілується з листочками дерев.
Чи це бісер, чи моря колір,
Чи це таємниця, чи незнаний світ?
Це птаха мала спустилася на Крим
Та й заснула разом із ним.

Є сумніви, що мюзикл «Ялта, Ялта» колись покажуть в Україні, але переглянути його можна будь–коли. Відеозаписи більшості номерів із нової постановки в театрі «Комедія» вже виставлені на популярному сайті http://www.youtube.com.