«Посинілі» правила

«Важливо не те, як голосують, а те, як рахують» — ця відома фраза Йосипа Сталіна була найпопулярнішим афоризмом на вчорашньому засіданні Верховної Ради. Народні депутати з’їхалися на позачергову сесію, аби розглянути зміни до закону про місцеві вибори. «Регіонали» пішли на поступки і дозволили партійним осередкам, які були створені порівняно недавно (менш ніж за рік до виборів), брати участь у перегонах. Натомість у законі з’явилися норми, що створюють інші преференції для Партії регіонів. Відтак за закон голосувала лише коаліція; опозиція була проти.

У кулуарах не приховували: Партія регіонів погодилася пустити на вибори «молодняк», щоб нова влада виглядала демократично. Не виключено, що й Віктор Янукович, коментуючи вчора ситуацію в Україні в розмові з канцлером ФРН Ангелою Меркель, похвалився нашим «поступом демократії».

Автором законопроекту, який мав найбільше шансів на ухвалення, був Олександр Єфремов. Голова фракції «Регіонів» повідомив, що однією з головних новацій його проекту є зняття обмеження щодо можливості участі у місцевих виборах партійних осередків, які були утворені пізніше ніж за 365 днів до дня голосування. «На сьогодні, мабуть, це буде справедливо, але нагадую нашим опонентам, що, згідно з чинним законодавством України, зареєстрована політична партія впродовж шести місяців з дня реєстрації забезпечує утворення та реєстрацію своїх місцевих організацій у більшості областей України, містах Київ, Севастополь та в АРК. Тому реєструвати партійні осередки — не право, а обов’язок партій», — зазначив Єфремов. «Регіонал» додав, що партіям, «які неухильно виконували всі вимоги законодавства», норма про 365 днів не була перепоною для участі у виборах.

«Регіонали» у своїх виступах натякали на те, що ухвалення поправок насправді не сподобається представникам найбільшої опозиційної фракції — БЮТ. Бо участь у виборах Арсенія Яценюка, Анатолія Гриценка, В’ячеслава Кириленка тощо створює конкуренцію не лише для ПР, а й для прими опозиції — Юлії Тимошенко. Тому, коли БЮТівці заявляли, що не голосуватимуть за проект Єфремова, бо він містить негативні моменти, рядами «регіоналів» прокотився обурливий гомін.

«За» ухвалення закону проголосувало 264 депутати: фракції Партії регіонів, Блок Литвина, Компартія — практично в повному складі. Опозиція не голосувала, зате голоси на підтримку очікувано дали парламентарії, які представляють табір «тушок». У БЮТ зелені кнопки натиснуло 28 осіб, у «НУНС» — 15.

Народний депутат від «Нашої України — Народної самооборони» Андрій Парубій зазначив у коментарі «УМ», що опозиція не підтримала проект Єфремова, бо він не враховує низку зауважень демократичних сил, зокрема, не дозволяє кандидатам у мери бути самовисуванцями. Окрім того, закон містить положення, які можуть зробити вибори недемократичними. «Ми підтримували і підтримуємо ідею, що на вибори мають право йти всі партії. Але це не єдина норма цього проекту, — каже Парубій. — У закон були внесені зміни, які ще більше зміцнюють вплив Партії регіонів на виборчий процес. Очевидно, партія влади розраховує на адміністративний ресурс».

Згідно з ухваленим учора документом, виборчі комісії формуватимуться трьома суб’єктами: партіями, які мають фракції у парламенті; партіями, які представлені в блоках у Верховній Раді; позапарламентськими партіями. Оскільки в нас лише дві «чисті» парламентські фракції (Партія регіонів і КПУ), а решта — суб’єкти блоків, то очевидно, що закон найбільше грає на руку силам Миколи Азарова та Петра Симоненка. Осередкам ПР і КПУ дозволено пропонувати не більше трьох кандидатур, партіям із блоків — теж не більше трьох. Із їх числа Центральна виборча комісія вибере максимум 15 осіб, які працюватимуть у ТВК. Ще три крісла відведені для позапарламентських сил: їх розподілять жеребом.

У законі йдеться про те, що члени комісії призначаються «з урахуванням їх досвіду роботи у виборчих комісіях, комісіях з референдуму». Але хто буде оцінювати ці якості? Враховуючи те, що ЦВК контролюється «регіоналами», можна уявити, яким буде склад комісій. Подібна система наповнення комісій працюватиме по всій вертикалі.

«Ми знову приблизилися до правила: важливо не те, як голосують, а те, хто рахує», — коментує Андрій Парубій. — Центральна виборча комісія контролюється владою. Вона обиратиме тільки тих людей, на яких матиме вплив. Я працював у ЦВК (представником кандидата в Президенти Віктора Ющенка. — Авт.) і бачив, наскільки заангажованими є рішення ЦВК».

На думку Парубія, формально Партія регіонів задовольнила запити демократичної спільноти. «Реакція міжнародних установ змусила їх переглянути закон. Але насправді це обманний хід. Під килимом вони провели зміни, які роблять вибори іще більш недемократичними», — резюмував опозиціонер.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ

«Газові» пільги — ще по 5%

На позачерговому засіданні Верховна Рада також ухвалила постанову про соціальний захист населення у зв’язку з формуванням тарифів на газ та житлово–комунальні послуги. Згідно з документом, Кабмін має забезпечити зменшення розміру обов’язкової оплати за житлово–комунальні послуги з 15% до 10% середньомісячного сукупного доходу для сімей, які складаються з пенсіонерів, інвалідів та дітей до 18 років, а також iз 20% до 15% для інших сімей, у складі яких є працездатні громадяни. Також уряду доручено запровадити спрощену систему призначення житлових субсидій, включаючи оплату за газ, яка передбачає звільнення громадян від збирання довідок. «За» ухвалення закону проголосувало 244 депутати.

Учора парламент розглядав іще одне питання — про знецінені заощаджен­ня. Проектом про внесення змін до закону «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» (щодо механізму повернення заощаджень) передбачалося створення Ощадбанком України та правонаступником Укрдержстраху інформаційно–аналітичної системи «Реєстр вкладників заощаджень громадян» та «Реєстр страхувальників та застрахованих осіб». Проект не передбачав нічого особливого; його вирішили заслухати іншим разом.