Школярик на дієті з чіпсів

Дитячі гастроентерологи кажуть, що саме в період навчання у школі в більшості хлопчиків та дівчаток формуються хронічні захворювання шлунка, кишківника, підшлункової залози, печінки та жовчного міхура. Чому так відбувається?

По–перше, у дитини змінюється режим дня, і не завжди час шкільних перерв збігається з природною появою апетиту в дитини. А коли дитина голодна й довго не їсть, виникають перші передумови для розвитку гастриту, запальних процесів у жовчному, інших патологічних процесів в організмі.

По–друге, корисні супчики та каші в більшості шкіл готують тільки для учнів початкових класів. А середня та старша школа «перебивається» домашніми будербродами та буфетними пиріжками. Крім того, більшість продуктів, які можна придбати в тому ж буфеті, не відповідають стандартам здорової їжі. Для організму, який росте, розвивається й потребує збалансованого раціону, це не годиться.

«Сьогодні лише кожен десятий випускник закінчує школу здоровим. Решта під час навчання отримує букети хронічних захворювань. Хвороби органів травлення тримають лідерство в цій невтішній статистиці», — каже головний дер­жавний санітарний лікар України Сергій Риженко. З огляду на це, спеціаліст наголошує, що діти у школах мають харчуватися максимально природними продуктами. З метою запобігання захворювань органів травлення, Міністерство охорони здоров’я України спільно з Міністерством освіти та науки України підготували низку нормативно–правових актів, якими забороняється замовляти, приймати та продавати школярам продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти. Крім того, головний державний санітарний лікар також наполягає на забороні торгівлі у школах та прилеглих торговельних точках газованими напоями, чіпсами та продуктами з генномодифікованими організмами.

Наміри гарні, але чи дадуть вони очікуваний результат? Як стверджує директор УНДІ харчування, кандидат медичних наук, головний дієтолог МОЗ України Олег Швець, ця проблема не вирішується у двох словах. «Справді, дитина має поснідати вдома, другий сніданок та обід із обов’язковими гарячими стравами з’їсти у школі. І каша та суп кращі від чіпсів та бутербродів, це всі знають. Але для того, щоб система харчування в школах змінилася, недостатньо просто побалакати. Ми, лікарі, усіма руками за корисні нововведення, можемо сто разів про це говорити, але на цьому все й закінчиться. Поки в державі не буде конкретного плану дій, у нас залишатиметься така ситуація, як і зараз. Україна має прийняти національну стратегію щодо харчування, розробити національну програму, де буде все прописано: що слід робити в школах, які люди будуть слідкувати за тим, щоб це все виконувалося. Тоді буде результат. Так, як це робиться за кордоном, де діє глобальна стратегія ВООЗ стосовно здорового харчування дітей. У них прописані певні заходи для обмеження маркетингу продуктів, шкідливих для здоров’я».

Узагалі, за словами головного дієтолога МОЗу, питання здорового харчування в Україні сьогодні, на жаль, перебуває в дуже великому занепаді. Ми відстали навіть від таких країн, як Албанія. А для того щоб наздогнати більш здорові нації, українцям треба докорінно змінити ставлення як до якості, так і до кількості спожитих харчів.