Як у Києві, так і в інших чотирьох містах Європи, кваліфікаційні матчі Ліги чемпіонів позавчора тривали в запеклій боротьбі. По–різному склалися два принципові регіональні дербі за участю чемпіонів своїх країн. У скандинавському протистоянні недавній завсідник Суперліги, «Русенборг», мінімально здолав у Тронхеймі опонента з Данії, що нікому не гарантує легкого життя в повторній зустрічі. Цікаво, що за обидві команди відзначилися колишні гравці англійської прем’єр–ліги — Іверсен (екс–«Тоттенхем») і Гронк’яр (екс–«Челсі»).

Украй незадовiльна реалізація двоочкових та штрафних кидків — ось головна при­чина чергової поразки чоловічої збірної України на євроарені. Усього 14 iз 36 кидків із середньої відстані досягли мети, із 20 штрафних наші закинули лише дев’ять — такого низького відсотка влучань у цьому відборі в нас ще не було. Уперше наша збірна, у складі якої не зміг зіграти захисник іспанської «Манреси» Сергій Гладир, не вигра­ла в матчі жодної чверті.

Після завершення футбольних баталій, які збирають величезну глядацьку аудиторію, мимоволі стаєш свідком всенародного обговорення їхніх перипетій. Не був винятком й «епілог» позавчорашнього поєдинку між «Динамо» та «Аяксом». Потрапивши в живий потік фанатів, котрі залишали футбольну арену, автору цих рядків не раз довелося почути такі слова: «Ні команди, ні тренера, ні стадіону». Зрозуміти їхнiй розпач і гнів можна. Адже декому з них, аби потрапити на стадіон, довелося викласти за перепустку чималу суму. У касах квитки закінчилися ще зранку, а перекупщики за папірець, де вказане «місце сидіння», правили від 350 до 500 гривень...