Відомий музичний журналіст, а також продюсер низки знакових компакт-збірок Сашко Євтушенко готує до видання черговий задум: збірку «УкраЇнський нЄформат: усі кольори альтернативи». Диск вийде у вигляді звукового додатку до квітневого числа часопису «Україна», де буде надруковано супровідну статтю до вітчизняної музики з цього зрізу. Вiн покликаний показати якомога ширше різнобарв'я тих українських награнь, яку воліють не помічати на переважній більшості вітчизняних ФМ-станціях. Наклад збірки загадується в межах 2-3 тисяч, що досить незле як для молодих або ж не балуваних телерадіопростором ватаг. Кількість команд на збірці остаточно ще не визначена, однак, за запевненнями її укладальника, платівка буде напакованою під зав'язку.
* * *
На початку травня Фоззі, один з трьох ватажків Танка На Майдані Конго, обіцяє завершити роботу над своїм сольним альбомом «МетаморФоззі». Після повернення за тиждень з Кіпру гурту Фактично Самі, на чиїй студії ведеться робота, співаник буде остаточно доведено до пуття. Проте вихід платівки відбудеться, мабуть, аж восени. В ці дні завершено запис останнього награння з «МетаморФоззі» під назвою «Тупий і ще тупіший». В ньому гостинно взяли участь ватажок Тартака Сашко Положинський і керманич Мотор'ролли Сергій «Сєня» Присяжний. Сашко начитав куплет, який сам же і склав, а «Сєня» награв кілька гітарних партій, які, з одного боку, додали жартівливій пісні щільного рок-танцювального натиску і водночас упізнаваної мелодійності.
* * *
Марія Бурмака підготувала до випуску черговий, загалом уже дев'ятий, альбом. Зараз тривають перемовини, хто видаватиме плиту, а також вигадується їй остаточне ім'я, однак сміливо можна припустити, що після цього пісенника Бурмаку беззаперечно зараховуватимуть вже до мейнстрімної поп-музики. Триває відбір чергового хіта, який за тиждень має влитися в радіопростір, оскільки забійні складові має ледь не кожна композиція. На підтримку майбутньої плити сьогодні існують кліпи «Не бійся жити» і «Той, той», однак співачка збирається невдовзі випустити ще одне, вельми непересічне, відео: «Тільки Мовчи». Доробок вбачається як мультфільм, намальований художницею Євгенією Гапчинською. Дві мисткині товаришують уже тривалий час, і на початку березня навіть відбулася виставка полотен, навіяних Євгенії піснями Марії. Цих засад дотримуватиметься малярка і при створенні нового кліпу. «Картини наче оживають», — стисло описує майбутній відеоряд Бурмака і стверджує, що то буде саме живописна робота, а не мертве мальовидло за допомогою комп'ютера.
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
