До переліку непопулярних кроків, на які наша влада змушена йти під тиском МВФ, додався ще один: штрафні санкції за невчасно оплачені комунальні рахунки. Практику пені, яка існувала ще за радянських часів, тимчасово скасували в листопаді 1996 року, коли держава заборгувала своїм громадянам значні суми заробітної плати. А далі спрацювала народна прикмета, що немає нічого постійнішого, ніж тимчасове: держава не поспішала розраховуватися з працівниками, а мешканці — із ЖЕКами. Скасувати мораторій на нарахування пені намагалися неодноразово, але Верховна Рада подібні ініціативи деяких своїх нардепів не підтримала.
Розірвати зачароване коло нас змусили міжнародні фінансові донори. У меморандумі української влади з Міжнародним валютним фондом гарантується запровадити пеню вже у вересні 2010 року. Ігнорувати вже підписаний документ Кабмін, відповідно, не може. Але й ухвалювати такий драконівський закон — одразу ж після підвищення цін на газ та із багатомільйонними заборгованостями із зарплат — та ще й напередодні виборів до місцевих рад було б політичним самогубством. І уряд ініціював законопроект, який відновлює пеню з 1 січня наступного року.
Утім МВФ також не ликом шитий, і досвід роботи з Україною у нього є. Як відомо, у листопаді до Києва має прибути група експертів МВФ, яка перевірятиме хід виконання меморандуму. Мабуть, тому перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Олександр Попов обережно натякнув, що мораторій на стягнення пені можуть скасувати й раніше. Мовляв, штрафні санкції передбачені законодавством і не залежать від жодного з муніципалітетів. І пояснив, що деякий час діяв мораторій на цю норму, але зараз вона набрала чинності (?!!). Тим часом юрист адвокатської компанії «Арцінгер» Юлія Пелех заявила, що на стягування пені наразі існує заборона, але невдовзі її скасують.
Міністр економіки Василь Цушко виступає за монетизацію соціальних пільг. «У Києві пільгами на проїзд може скористатися кожен громадянин, тому що тут ходить транспорт. А в селі громадянин не може скористатися, тому що там — приватні автобуси», — сказав міністр і додав: якщо пільги видавати грішми, тоді ця людина «поїде в автобусі». За його словами, здійснити фінансування законодавчо передбачених пільг — а це 300 млрд. гривень — нездійсненно.
Економічний блок уряду, на думку експертів, сьогодні виконує найважчу роль: провести необхідні реформи та намагатися не втратити при цьому свій рейтинг. «Реформи ніколи не бувають популярними. Тому розслабтеся», — резюмував Цушко. На думку незалежного політичного експерта Олександра Литвиненка, економічний блок уряду на чолі з віце–прем’єром Сергієм Тігіпком вирішує економічні проблеми хоча й непопулярними засобами, але публічно. «Звісно, усі хотіли б, щоб ціни та податки знижувалися, зарплати, стипендії і пенсії зростали, нічого не потрібно було запозичувати в міжнародних фондах і навіть спека не діставала, — каже пан Литвиненко. — Але наша реальність далека від цього. Саме тому пан Тігіпко не озвучив якихось неочікуваних економічних проблем, з якими бореться новий уряд. Він лише загострює суспільну увагу, пояснює, чому так сталося».
Із початку 2024 року в Україні припинили свою діяльність 254 288 фізосіб-підприємців, а після підписання у листопаді президентом закону про підвищення податків – закрилися 22,5 тис. ФОПів. >>
Хоча нам цього прямо ніхто не каже, але ми розуміємо: нас ведуть негативними сценаріями. >>
Міністерство оборони України виділило додаткові 1,89 мільярда гривень на покупку дронів. >>
На посилення морської оборони України Норвегія виділяє ще додатково 2,7 млрд норвезьких крон (близько $242,38 млн). >>
Вранці 15 грудня в Керченській протоці стало відомо, що тонуть два танкери "Волгонефть 212" і "Волгонефть-239", їх розламало навпіл, і мазут почав текти у воду. >>
Нові правила для в’їзду до країн Європейського Союзу вступлять в дію вже у 2025 році. >>
