Поблизу Макіївки височить, на перший погляд, звичайнісінький терикон. Однак гора відпрацьованої руди викликає небезпеку — вона не швидко, але впевнено «їде» у бік житлових будинків. За свідченням фахівців поки що швидкість терикона 1–2 сантиметри на добу, проте перші осінні зливи можуть викликати зсув, який «накриє» не лише залізницю, що проходить поруч, а й людські житла.
Першу спробу змінити дислокацію рукотворна гора здійснила весною цього року. Тоді під загрозою завалу опинилися залізничні колії, що ведуть до промислових підприємств міста. «Було прийнято рішення різати терикон бульдозером, а породу перекидати на інший бік колії. Просто не було куди дівати цю масу, — пояснює ситуацію генеральний директор «Макіївпромтрансу» Володимир Дачківський. — Для укріплення повзучого терикона було використано близько 20 напіввагонів щебеню, шлаку тощо. Рух поїздів при цьому не припиняли».
Поки що кам’яна маса, що нависла над залізничним полотном, тримається, і потяги повільно–обережно рухаються по небезпечній дільниці. Але мешканці найближчих приватних будинків із жахом очікують таких потрібних сьогодні, життєдайних дощів. До каміння, яке летить iз відвалу на дахи будинків тутешні мешканці вже звикли, на тріск стін, особливо по ночах, — увагу перестали звертати. У такому стресовому стані останнім часом проживає сім’я Аксьонових, будинок яких розташований усього за 20 метрів від терикона.
«Якби дали квартиру, то бодай на старість хоч одну ніч переночувати у хорошій хаті, — мріє Марія Іванівна. — А тепер — бачите: все літо ремонтую, бо там тріснуло, там лопнуло». Марія Аксьонова 50 років пропрацювала на шахті у пральні, але за свою працю так і не отримала від держави путнього житла.
Раніше макіївці мали можливість застрахувати свої будівлі від зсуву, але нині страхові компанії відмовляються оформляти страхові поліси тим, хто проживає в санітарних зонах. Тож якщо на будинок упаде порода — компенсації зась!
Як запобігти насуванню терикона — у мерії поки ще не знають. Лише на дослідження цього питання потрібно 180 тисяч гривень, яких у скарбниці міста немає.
«Терикон опинився на своєрідному прошарку, який ковзає. І, ймовірно, у період дощів чи при таненні снігу поводиться агресивно», — намагається пояснити рух терикона начальник відділу екології Макіївської міськради Володимир Новосад. Проте лише пояснення причин навряд чи задовольнять мешканців, яким загрожує реальна небезпека.
Незважаючи на найгарячішу пору року — і за температурою повітря, і за зайнятістю аграріїв — ціни на продукти не зменшуються. У чомусь винні погані погодні умови на початку посівної. >>
Дендропарк у селі Ходаки Коростеньського району Житомирської області з’явився в 1979 році на місці колишньої пустки. >>
У Черкасах оголошено про збір підписів під петицією до міської влади проти встановлення в обласному центрі стели «Я люблю Черкаси». >>
Найшвидше впоралися з локалізацією та ліквідацією пожежі рятувальники Херсонщини. Пожежникам удалося за лічені години загасити полум’я, що спалахнуло на території Первомайського лісництва ДП «Каховське лісове господарство». >>
Три дні поспіль на батьківщині Богдана Хмельницького тривав Всеукраїнський фестиваль нескореної Nації «Холодний Яр», на якому зібралися патріоти України від заходу до сходу. >>
Минулими вихiдними у Черкасах відбувся «Грінфест 2016». Це традиційний екологічний фестиваль, який проходить четвертий рік поспіль у міському парку «Сосновий бір» на дніпровських схилах. >>
