Замок Любарта, що є головною візиткою Луцька, невдовзі переміститься до Литви. Власне, не сам замок, а його копія. Про це повідомила міську владу Луцька литовська експедиція «Береги–2010». Ця організація поставила собі за мету відтворити копії всіх замків, що були збудовані в епоху великого Литовського князівства. Розмістяться вони у Тракайському районі у спеціально створеному 50–гектарному парку. Члени експедиції побували вже в шести країнах Європи та в українських містах, де є історичні споруди. На Волині їх зацікавили центральна вежа Луцького замку та вежа Чарторийських.
Замок на березі Стиру отримав свою назву на честь литовського князя Любарта, який одружився з волинською князівною Бушею і якому в 1340 році Волинь дісталася у придане. До речі, Любарт був першим православним князем на Волині, а замок, збудований ним у 1340—1385 роках, зберігся до сьогодні майже в ідеальному стані. Недарма Луцька фортеця стала фаворитом третього етапу конкурсу «Сім чудес України».
«Луцький замок і Луцьк є не просто симпатичним архітектурним об’єктом, це цікава фортифікаційна споруда й виразний об’єкт української історії та культури. Більше того, не просто український, а європейський об’єкт», — сказав Микола Томенко, перебуваючи в Луцьку ще як віце–прем’єр. Бо саме до Луцька у 1429 році з’їхалися європейські монархи на коронування Вітовта – Великого князя Литовського. На згадку про цю історичну подію один із ресторанів у старому місті названо «Корона Вітовта».
Уявити своє місто без замку Любарта лучани вже не можуть. Сьогодні тут проходять рицарські середньовічні турніри, набирає популярності арт–шоу «Ніч у Луцькому замку». Та й решта фестивалів, і не лише українського, а міжнародного масштабу, головні свої імпрези проводять на території середньовічного замку. Небагато міст можуть похвалитися тим, що їхні історичні пам’ятки увіковічені на грошових купюрах, а Луцьк удостоївся такої честі: на звороті 200–гривневої банкноти зображена 28–метрова в’їзна башта замку Любарта.