СТОЛИЧНА АФІША

13.08.2010
КІНО

«Я» (Росія)

Режисер Ігор Волошин, у ролях Артур Смольянінов, Андрій Хабаров, Оксана Акіньшина, Олексій Горбунов, Анна Михалкова

36–річний Ігор Волошин — явище цікаве й суперечливе в теперішньому російському кінематографі. Перед психоделічною картиною «Я» про хлопця, який замість Радянської армії потрапляє в психушку, був фільм «Олімпіус Інферно», знятий на замовлення держави й присвячений темі 08.08.08. До «Олімпіус Інферно» була складна молодіжна драма «Нірвана». Як бачимо, автора постійно кидає в якісь крайнощі, тому закономірно, що йому так яскраво, соковито й, здається, легко даються психологічні роботи. Цей талант навіть відзначили критики з ФІПРЕСІ на Міжнародному фестивалі документального кіно в Амстердамі, відзначивши призом за стрічку «Сука».

«Я» — історія хлопця, що вирішив «закосити» від армії, вдавши із себе психічно хворого. Не зайве буде зауважити, що в цього героя (Артур Смольянінов) давні й ніжні «стосунки» з наркотичними речовинами, а дія фільму відбувається в Радянському Союзі. Тому результат юнацьких експериментів нам більш–менш очевидний. Паралельною лінією картини є історія хіпі–наркомана Румина (Олексій Горбунов), який половину свого життя провів під наглядом людей у білих халатах. Навколо цих героїв у калейдоскопічній послідовності прокручуються сцени веселого яскравого життя андеграундної тусовки й сірі, брудні та смердючі будні клієнтів божевільні. Відповідно, «Я» справляє дещо однобоке враження — надто вже романтично тут зображені наркозалежні, проте за живе зачіпає однозначно. Єдине, що варто пам’ятати: зі слабкими нервами й у депресивному стані перегляд «Я» краще відкласти на потім.

 

«Крок уперед 3D» (США)

Режисер Йон Чу, у ролях Рік Маламбрі, Адам Дж. Севані, Шарні Уїнсон, Кендра Ендрюс

Скільки їх уже було? Два — точно! У 2006 — «Крок уперед» з юним і перспективним актором на ім’я Ченнінг Татум. У 2008 — «Крок уперед: вулиці», натягнуте продовження першої стрічки. І от минуло два роки, а отже, час видати третю версію невмирущої молодіжної теми — тінейджерського бунту, красивих танців і першої любові. Розвиток 3D тільки зіграв на руку продюсерам: як–то кажуть, тепер ще більше драйву!

Над сюжетом танцювального екшену, звісно, ніхто не заморочувався. Є підпільна школа вуличних танцівників «Пірати». Є молодик на ім’я Лось, який мріє про танці й музику, а натомість змушений підкоритися батьку й обрати корисну професію. І є серйозний прагматичний банк, що потребує або грошей, або приміщення для тренувань «Піратів». Спасіння приходить у вигляді конкурсу із значними призовими... Це вже, звісно, навіть не класика жанру. Що не кажіть, але «Брудні танці» все ж несли якусь ідею, а пластика тіла заворожує ще й досі без усяких 3D.

 

«Феї: фантастичний порятунок» (США)

Режисер — Бредлі Реймонд

«Такий красивий мультик!» — шестирічна Софійка виходить з кінозалу після прем’єри чергового комп’ютерного мультика від судії Disney. «А що ж там такого гарного?» — запитую в дівчинки. «Феї», — наївно–щиро відповідає вона й дивиться мені в очі так, ніби я нічого не розумію. Ну звісно, я вже не така маленька дівчина й перейматися солоденькими історіями про казкових прекрасних істот мені вже якось не пасує. Але маленькі дівчатка не потребують ні сюжету, ні драматургії. Їм достатньо ляльково–принцесних картинок, щоб сказати: «Так, це супер!» І люди зі студії Disney це знають.

В оригіналі мультик називається Tinker Bell and the Great Fairy Rescue, тобто «Тінкер Белл і грандіозний порятунок фей») і відносить нас до казки про Пітера Пена, де жила маленька фея на ім’я Тінкер Белл, яка дзвеніла, як двіночок. Відтак для американських діток придумана в Disney нова версія життєпису Тінкер Белл має сенс, проте, як виявилося, для українських діток історія походження відомої феї не суттєва. Із казки про Пітера Пена Тінкер Белл успадкувала непосидючість, проте характер її значно поліпшився. Маленьку біляву дівчинку з крильцями вабить усе, що пов’язане з людьми, — так через надмірну цікавість вона потрапяє у пастку до людського будинку, згодом товаришує з дочкою господаря Ліззі, складає з нею «наукову працю» про фей, і разом вони переконують татуся–науковця, що феї існують. Якщо у вас немає дітей, племінників, онуків, дітей друзів чи похресників, тоді «Фантастичний порятунок» залишиться для вас в афішах кінотеатрів непоміченим. Проте, якщо у вашому житті все ж присутня дитяча особа жіночої статі, цього мультика вам не оминути. І не варто прагнути, адже у світі насправді не так багато гарних речей, здатних задовольнити естетичні смаки наших дівчаток–фей.

P.S. «Фішкою» українського прокату цього мультика став голос «фабрикантки» Еріки, симпатичної й голосистої дівчини.

 

ВИСТАВКИ

Ювелірне мистецтво на території України (ювелірні прикраси, предмети побуту)

Скільки би нам не виповнилося років, але бажання пошуків скарбів, притаманне юним слідопитам, iз плином часу залишається таким самим гострим й актуальним. Можливо, тому нас тягне вкотре навідатись на «острів скарбів» — Музей коштовностей України. Пекторалі, сережки, гривни, монети, дорогоцінна зброя, чаші, що відкривають нам культуру кіммерійців, скіфів, сарматів. Інший розділ експозиції представляє епоху середньовіччя. У вітринах музею виставлені дорогоцінні прикраси, притаманні тюркомовним народам — гунам, аварам, печенігам, половцям, монголо–татарам. Також тут є вироби східнослов’янських ювелірів VI—VIII ст. та майстрів Київської Русі ІХ—ХІІІ ст. Завершують експозицію музею вироби декоративно–ужиткового мистецтва XVI—XX ст.: роботи українських, російських, середньоазіатських, закавказьких і західноєвропейських ювелірів. Окреме місце в музеї займає унікальна колекція єврейського культового срібла початку XVIII — 20–х рр. XX ст.

Музей коштовностей України

 

«Бебібум» і «Новий наїв». Живопис.

Останній у цьому сезоні етап групового експонування у арт–центрі «Я Галерея». На Волоській, 55/57 представлений кураторський проект Павла Гудімова «Бебібум», а на Хоривій, 49–б — проект «Новий наїв» представляє художників сучасного міського наївного мистецтва. «Бебібум» зібрав у своєму колі здебільшого художників–батьків, які на власному досвіді пізнали всі радощі батьківства й тепер діляться цим зі світом, або ж тих художників, котрі побачили в дитинстві покинутих й недоглянутих малюків. Це Артем Волокітін, Ірина Каленик, Ростислав Котерлін, Микита Кравцов, Ніна Мурашкіна, Євген Равський, Андрій Сагайдаковський, Садан, Світлана Струк, Руслан Тремба, Олександр Чекменьов, Аліна Ялоза. Куратор виставки Павло Гудімов переконаний, що ця експозиція буде цікава, в першу чергу, сімейним кланам, згадуючи, як у серпні 2009 року виставка Євгена Равського викликала цікавість у всіх поколінь: «Ще до відкриття галереї під входом збиралися матері та бабусі зі своїми чадами».

Особливе місце в просторі «Я Галерея» займає сучасне наївне малярство. Таку тематичну виставку тут проводять утретє. Цього разу зібрали роботи Ірини Гаршиної, Романа Громова, Романа Дубровського, Дмитра Кузовкіна, Олександра Ляпіна, Олександра Луценка–Бабана, Олександра Найдена. Всі ці художники й, відповідно, їхні роботи дуже різні. У деяких можна заглянути ще в радянську епоху (наприклад, як у Ірини Гаршиної з картиною «Да здравствует Первое мая!»), поміркувати над сучасністю (як нас це пропонує Роман Дубровський у серії «Поза зоною Незалежності») чи просто посміятися із сусідів та міністрів (у фотографа Олександра Ляпіна).

Арт–центр «Я Галерея», виставка триває з 18 по 31 серпня

 

КЛАСИЧНА МУЗИКА

Національний камерний ансамбль «Київські солісти». У програмі: Вівальді, Бах, Моцарт, Россіні, Гріг, Мендельсон, Сарасате, Дворжак, Крейслер, Андерсон, П’яццолла, Маккартні, Леннон.

16 серпня, Національна філармонія України, 19.00

Квитки від 10 до 50 грн.

 

Національний академічний духовий оркестр України. У програмі: Штраус, Чайковський, Хачатурян, Свиридов, Лятошинський, Колодуб, Годар.

17 серпня, Національна філармонія України, 19.00

Квитки від 10 до 50 грн.

 

Київський камерний оркестр. У програмі: Моцарт, Елгар, Чайковський.

18 серпня, Національна філармонія України, 19.00

Квитки від 10 до 50 грн.

 

Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України. У програмі — твори Петра Чайковського: симфонія  № 1 соль мінор «Зимові  мрії», тв.13; симфонія  № 6 сі мінор «Патетична»,  тв. 74.

19 серпня, Національна філармонія України, 19.00

Квитки від 10 до 50 грн.

 

КЛУБИ

Концерт Summer Industrial. Виступають: ID MOLOTOV (Росія, Санкт–Петербург, electro–industrial), DIVERSANT 13 (Білорусь, Мінськ, industrial,dark–electro), FLA VECTOR (Білорусь, Мінськ, industrial–electro), ERROR GENESIS (Україна, Київ, EBM,dark–electro), GREY/SCALE (Україна, Одеса, electro,industrial), HOLOCODER (Росія, Волгоград, EBM).

14 серпня, клуб «Прайм» ( Кудрявський узвіз, 5–б), 19.00

Вхід — 80 грн.

 

Гурт «МОТОР’РОЛЛА»

14 серпня, Docker Pub (вул. Богатирська, 25), 22.00

Вхід — 70 грн.

 

Sportloto і Moon Rovers (Росія)

Crystal Hall, 23.00

Вхід — 50 грн. (для жінок), 100 грн. (для чоловіків).

 

Гурт «Антитіла»

13 серпня, Docker Pub (вул. Богатирська, 25), 22.00

Вхід — 70 грн.

 

«Союз «44»

15 серпня, «44» (вул. Хрещатик, 44), 22.00

Джаз, jam session