В Україні вперше централізовано закупили алотрансплантати шкіри
На замовлення Міністерства охорони здоров’я Медичні закупівлі України вперше закупили алотрансплантати шкіри. >>
Перша допомога собі у літню спеку — занур ноги у першу–ліпшу водойму. (Фото Рейтер.)
Днями в нашій редакції стався характерний для такої погоди випадок: журналістка вийшла на вулицю купити води й ледь дійшла назад. Надворі жінці стало млосно, запаморочилася голова, було таке враження, що ще трохи — і впаде непритомна. Колега скаржилася на загальну слабкість, несподівану «тупість», коли геть не розумієш, що говорять тобі люди, хоч і чуєш звуки мовлення. Свідомість «пливла», в очах темніло... У кабінеті під кондиціонером легше не стало. Журналістка випила багато води, таблетку цитрамону, але нездужання все одно не відпустило. Виникло запитання: що ж робити далі? Прямувати до найближчої поліклініки, ризикуючи впасти посеред вулиці? Але чи приймуть там людину без столичної прописки? Чи, може, треба викликати «швидку»? Але незрозуміло, чи приїдуть медики на такий випадок: це не серцевий напад, не апендицит, людина не лежить без тями...
Ясна річ, вихід із ситуації знайшовся: неподалік від нашої роботи працює медпункт, тож колегу в стані, близькому до непритомного, повели туди. Швидко з’ясувалося, що в жінки низький тиск (100 на 70) та слабкий пульс. Згадався і давній діагноз — вегето–судинна дистонія. Медсестра дала недужій випити суміш із крапель елеуторококу, валеріани та пустирника, після чого стан колеги трохи покращився. Крім того, медсестра порадила жінці обов’язково звернутися до лікаря, пройти необхідні обстеження, щоб фахівець призначив необхідні препарати для стабілізації тиску й нормалізації стану судин.
Зважаючи на те, що сьогодні дуже багато українців (у першу чергу — українок) мають проблеми з судинною системою і ризикують отримати гарячого «запотиличника» від сонця, «УМ» звернулася до лікарів із проханням розповісти про причини, наслідки та лікування сонячних і теплових ударів.
Спеціалісти зазначають, що ступінь важкості уражень при тепловому чи сонячному ударі залежить не лише від часу перебування у спекотних умовах. Так, одна людина може цілими днями сапати буряки чи збирати кавуни на розпеченому полі, і нічого. А хтось зайві 10 хвилин постоїть на трамвайній зупинці, і все — тепловий удар. Мають значення різні деталі — від хронічних захворювань людини, стану її судинної системи (насамперед у мозку), показників «робочого» артеріального тиску (при якому людина почувається комфортно), роботи серця, нирок тощо до обсягу води, випитої вранці. Причому, як переконують фахівці, саме адекватний водний режим нерідко стає вирішальним для здоров’я пацієнта. Адже при нестачі води в організмі страждають усі життєво важливі системи. Численні дослідження вчених уже довели, що втрата організмом 10 і більше відсотків води негативно позначається на його життєдіяльності — від легких порушень психічного стану до гіперрефлексії, судом, коми і навіть смерті.
«Буває так званий сонячний удар, коли людина просто на сонці перегрівається, а буває тепловий удар, коли людина перегрівається в приміщенні чи в затінку, — пояснює президент Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація боротьби з інсультом» професор Микола Поліщук. — Така людина відчуває загальну слабкість, нудоту, запаморочення, може навіть знепритомніти. Чому це стається? Якщо на вулиці під 40 градусів тепла, а температура людського тіла 36,6, то не відбувається нормального теплообміну, тіло не може позбутися зайвого тепла, організм перегрівається. Кожна людина переносить цей стан по–різному. Якщо на цьому тлі в організмі не вистачає рідини (стан гіповолемії), у людини густішає кров, серцеві стає важче прокачувати її по судинах. Це дуже небезпечний стан, який загрожує людям старшого віку інфарктом, інсультом, а молодим людям — непритомністю, затьмаренням свідомості. Особливо зростає кардіологічний ризик у гіпертоніків, людей із ішемічною хворобою серця та цукровим діабетом».
Так, серцево–судинна система потерпає від згущення крові, уповільнення її кругообігу, зниження хвилинного ударного об’єму серця, зниження систолічного тиску. У центральній нервовій системі виникають проблеми через погіршення доставки (разом iз рідиною) поживних речовин (глюкози), погане постачання тканин киснем та порушення роботи нервових клітин. До слова, судоми, галюцинації, коматозний стан — це наслідки зневоднення головного мозку.
Нирки при зневодненні погіршують свої очисні функції, тому в крові підвищується концентрація сечовини, креатиніну, сечової кислоти. Навантаження на нирки значно підвищується, через що виникає ризик тромбозів і закупорки ниркових вен. А коли нирки не справляються зі своєю роботою з очищення крові, збільшується навантаження на печінку. Якщо й вона, не дай Боже, хвора, людина неабияк ризикує отримати загальну інтоксикацію організму — шкідливі речовини не виводяться у нормальному режимі, а накопичуються в різних тканинах
Лікарі кажуть, що допомога людині, яка отримала тепловий чи сонячний удар, залежить від симтоматики. Якщо хворий відчуває запаморочення, слабкість, але не знепритомнiв, він може подбати про себе сам. «Така людина має терміново перейти в затінок, туди, де є хоч якийсь рух повітря, якийсь протяг, — каже професор Микола Поліщук. — Якщо це сталося в місті — зайти в приміщення, де є кондиціонер. Й обов’язково треба випити води — хоч півлітра за один раз, не менше, щоб усунути гіповолемію та стабілізувати стан організму. Найкраще пити звичайну негазовану воду без цукру, барвників, ароматизаторів, різних хімічних добавок. Вона найліпше засвоюється та швидко потрапляє «за призначенням». Як варіант — можна випити води, трішечки підкисленої лимонним соком. Навіть якщо це буде вода, яка трохи підігрілася (скажімо, упродовж дня лежала в сумці), не біда. Головне — додати води в кров’яне русло, щоб нормалізувати об’єм рідини, яка циркулює в організмі. Якщо ми цього не зробимо, а відразу дамо хворому елеуторокок, стимулюючі, тонізуючі або серцеві краплі, буде гірше. Тоді ми будемо змушувати працювати серце вхолосту».
Стимулюючі краплі й таблетки з кофеїном слід вживати після того, як людина добре нап’ється води, зазначає фахівець. Крім того, лікар радить прийняти прохолодний душ (якщо людина вже потрапила додому) або занурити ноги в першу–ліпшу водойму — хоч ставок, хоч фонтан, аби лиш це не було заборонено. «Якщо інших варіантів охолодження немає, можна сісти на бордюрчик фонтана, опустити ноги у воду й трохи так посидіти, — каже Микола Поліщук. — Після цього людині стане краще, але вона буде відчувати певний дискомфорт до кінця дня, а може, ще й наступного дня. Річ у тім, що тепловий удар за 10—20 хвилин не минає. Не думайте, що випив води, ковтнув таблетку — і все гаразд. Упродовж деякого часу буде й голова паморочитися, і кволість, немічність залишиться. Тому треба берегти себе й не доводити організм до такого стану».
Як зазначає завідувач відділу фітотерапії медичного лікувально–оздоровчого центру «Енергія життя» Борис Скачко, якщо в людини на сонці починає паморочитися голова (тобто кров із киснем і поживними речовинами не доходить до мозку в належній кількості), можна понатискати спеціальні точки самодопомоги. Одна — просто під носом, дуже болюча. Друга — у заглибленні на підборідді. Якщо настикати на ці точки пальцем, можна привести себе в більш бадьорий стан. Також можна лягти й трохи підняти ноги, щоб кров прилила до мозку. Тоді відразу «наводиться різкість» у сприйнятті світу.
Якщо ж людині настільки погано, що вона ледь тягне ноги, має сплутану свідомість, у неї від перегрівання виникла блювота чи непритомний стан, то про хворого мають подбати навколишні. Треба викликати для людини «швидку», а до її приїзду виконувати рекомендації медиків — зробити так, щоб хворий не захлинувся блювотними масами і взагалі дожив до появи спеціалістів.
«Якщо ви побачили, що людині погано, покладіть її в затінок чи кондиціоноване приміщення, на рівну поверхню, дайте випити води (якщо вона може пити). Якщо ж людина непритомна, слід оббризкати її прохолодною (не крижаною!) водою, а коли отямиться, дати напитися води», — каже професор Микола Поліщук.
Треба пам’ятати, що деякі продукти прискорюють зневоднення організму. Тому принаймні в найближчі сiм–вiсiм спекотних днів українцям варто виключити зі свого раціону такі продукти:
* Кава, чай.
* Алкогольні напої.
* Фосфорна кислота в газованій воді.
* Страви, як містять барвники, ароматизатори, консерванти.
* Копченості.
Микола Поліщук каже: «Йдучи зранку в місто, обов’язково візьміть із собою пляшечку негазованої води, хоча б 500 мілілітрів. Нехай буде весь час поруч, у сумочці. Хочеться пити — не хочеться пити, але кожні півгодитни треба робити бодай декілька ковтків води. При такій спеці виходити з хати без води не можна! Якщо ви вранці сіли на ліжко й відчули, що почала паморочитися голова, знайте, що це одна з основних ознак гіповолемії — нестачі рідини в організмі. Тому запас треба поповнити. Треба вранці випити натщесерце 200 мілілітрів звичайної води — кімнатної температури без газу. Тоді вода відразу всмоктується у кров, тож обсяг рідини, яка циркулює в організмі, збільшується. А це основна профілактика зниження тиску, серцевої слабкості та запаморочення — симптомів, які виникають унаслідок нестачі рідини в організмі.
Постійна нестача рідини може бути причиною закрепів. Коли організм отримує дуже мало води, то він робить усе можливе, щоб не дати мозкові «запектися». Отож забирає воду з усіх доступних джерел, зокрема із вмісту кишечнику (переважно товстої кишки). Цей вміст стає сухим, твердим, важко просувається до виходу з організму, по дорозі може завдавати мікротравми слизовій оболонці кишки — виникає закреп з усілякими ускладненнями. Тому в більшості випадків проблема розв’язується елементарно. Достатньо людині випити стільки води, скільки потребує організм, як нормальна функція кишечнику поновлюється.
На замовлення Міністерства охорони здоров’я Медичні закупівлі України вперше закупили алотрансплантати шкіри. >>
Голодування може мати погані генетичні наслідки для наступних поколінь – те, чого не вистачає у вашому раціоні, може також впливати на здоров’я ваших нащадків. >>
Заяву про зменшення кількості медичних вишів зробили УМОН. Студенти медичних спеціальностей повинні отримувати базову вищу освіту у класичних ЗВО, а вже після цього навчатися на потужних медичних факультетах. >>
Чверть дітей віком від 7 до 9 років серед країн Європи, Західної та Центральної Азії мають надмірну вагу, зокрема 11% – ожиріння. >>
Спільно з Міністерством охорони здоров’я Міністерство оборони України представили реформу військово-лікарських комісій (ВЛК), яку впровадять до листопада 2025 року. Її мета — «змінити застарілу систему». >>
Перелік тестів, шкал аналізу та методик, за якими реабілітологи зможуть оцінювати функціонування пацієнта, що потребує реабілітації затвердило Міністерство охорони здоров’я України. >>