Днями в нашій редакції стався характерний для такої погоди випадок: журналістка вийшла на вулицю купити води й ледь дійшла назад. Надворі жінці стало млосно, запаморочилася голова, було таке враження, що ще трохи — і впаде непритомна. Колега скаржилася на загальну слабкість, несподівану «тупість», коли геть не розумієш, що говорять тобі люди, хоч і чуєш звуки мовлення. Свідомість «пливла», в очах темніло... У кабінеті під кондиціонером легше не стало. Журналістка випила багато води, таблетку цитрамону, але нездужання все одно не відпустило. Виникло запитання: що ж робити далі? Прямувати до найближчої поліклініки, ризикуючи впасти посеред вулиці? Але чи приймуть там людину без столичної прописки? Чи, може, треба викликати «швидку»? Але незрозуміло, чи приїдуть медики на такий випадок: це не серцевий напад, не апендицит, людина не лежить без тями...