Битва за студентський квиток

Рейтинги вступників до вишів рясніють липовими переможцями престижних конкурсів. З такими скаргами до мережі ОПОРА почали масово звертатися абітурієнти та їхні батьки. Коли ж ОПОРА перевірила списки абітурієнтів Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, то й справді виявила таких псевдопереможців олімпіад.

Нагадаємо, що переваги при вступі мають абітурієнти, чиї прізвища є в наказі МОН №504 «Про підсумки Всеукраїнських учнівських олімпіад і турнірів 2009/2010 навчального року» та в наказі №536 «Про підсумки проведення III етапу Всеукраїнського конкурсу–захисту науково–дослідницьких робіт учнів–членів Малої академії наук України у 2010 році». Одначе деякі абітурієнти, які начебто мають право на таку «пільгу», в цих списках відсутні!

Так, за повідомленням ОПОРИ, з 11 позицій топ–рейтингу до Інституту журналістики КНУ ім. Шевченка у 10 абітурієнтів є позначка «‘» в графі «переможець олімпіад/конкурсів». Утім прізвищ цих 10 абітурієнтів немає у вищезгаданих наказах Міносвіти. Така сама ситуація й на інших спеціальностях цього університету: облік та аудит (4 з 5 перших місць зайняли «липові» переможці конкурсів), міжнародні відносини (Інститут міжнародних відносин — 6 з 21) тощо. А в КНЕУ право першочергового вступу отримали не тільки переможці всеукраїнських конкурсів, а й їх учасники. Хоча останні не мають права на таку «пільгу».

— Ми дали приймальній комісії КНЕУ кілька прізвищ «підозрюваних», — каже «УМ» голова правління мережі ОПОРА Ольга Айвазовська, — і одна з абітурієнток, яка була 24–ю, сьогодні опинилася на 1273 місці. Причому ця дівчина мала 710 балів, а за нею йшов абітурієнт, який набрав 799,5 з 800 можливих, зате опинився в зоні ризику! Ось які переваги може давати цей «липовий» статус порівняно з вступом на загальних підставах. Переді мною рейтингові списки філософського факультет КНУ ім. Шевченка. Там два перших місця займають особи, одна з яких просто брала участь в олімпіаді, а інша взагалі не фігурує в жодному з наказів. І одна має 737,9 балів, друга — 726 балів. За ними йдуть абітурієнти з балом 790! Хіба це справедливо?

Пані Айвазовська каже, що скарги надходять з усіх куточків України. Тому коли ВНЗ оприлюднять списки рекомендованих до зарахування, ОПОРА має намір перевірити в 35 найбільших ВНЗ усіх, хто має позначки переможців конкурсів та олімпіад.

— Але ми зіткнулися з іще однією проблемою — цільовими направленнями від підприємств та організацій, — продовжує пані Ольга. — Такі абітурієнти вступають у другу чергу (олімпіадники, зауважимо, — у третю). І їх є дуже багато. Й тут та ж проблема — вони мають низькі бали. Наприклад, на одну зі спеціальностей у Дніпропетровському аграрному університеті перші 8 місць зайняли пільговики, далі аж 27 місць «відхопили» цільовики. При цьому останній цільовик має 562 бали. Якби він вступав на загальних підставах, то опинився б на 447–му місці. А після нього йде абітурієнт із балом 762,7. Тобто якість кадрів, які начебто готуватимуть для підприємств, які їх «замовляють», викликає серйозне занепокоєння. До того ж отримати цільове направлення насправді не так уже й складно, якщо у батьків є в цих структурах зв’язки. А як перевірити, за яким принципом абітурієнту дали направлення і чи дійсно ці установи зацікавлені в тому, щоб такі неякісні кадри до них поверталися? Адже не факт, що вони у ВНЗ будуть краще вчитися, ніж у школі.

— І не факт що вони повертатимуться на роботу до цих підприємств...

— Безперечно! В Україні всього–на–всього до 25% випускників вишів працює за фахом. А держава ж інвестує в них гроші...