То не вітри з полонини...

05.08.2010
То не вітри з полонини...

Той, хто мерзне під кондиціонером, може зігрітися на пляжі. (автора.)

Ви тільки не смійтеся, але влітку багатьом моїм знайомим зовсім не хочеться виходити з офісу надвір. Не через трудоголізм, Боже збав! Людей тримає в кабінеті вірний друг кондиціонер, який не дає помаді розтіктися, мізкам — розплавитися, а решткам гарного настрою — відлетіти у кращі світи. Коли в кабінеті приємно повіває холодний вітерець, не виникає жодного бажання занурюватися в задушливі +40 (а в переповненій «маршрутці» — тим паче), кудись іти чи їхати. Утім диво техніки має не тільки переваги, а й істотні недоліки. Так, якщо неправильно направити струмінь холодного повітря чи некоректно виставити температуру на регуляторі приладу, можна загриміти в лікарню із застудою, ангіною і навіть пневмонією.

Без калькулятора не обійтися

Цікава в нас виникла ситуація — з одного боку, щоб не «згоріти» на роботі, люди використовують кондиціонери за порадою санітарної служби МОЗу. З іншого боку, ті самi лікарі спостерігають небувалий наплив пацієнтів із застудою, тонзилітом, запаленням легенів та іншими патологіями дихальної системи. Ці хворі мають одну спільну рису — незадовго до нездужання всі вони сиділи в приміщенні з кондиціонером. Так що ж робити? Фахівці відповідають: холодити приміщення, але робити це розумно. Не так, що в усіх спекотно, а я поставлю «кондишн» на 18 градусів. А з урахуванням людської фізіології...

«Температура теплового комфорту для людини досить обмежена, — каже завідувач відділу фітотерапії медичного лікувально–оздоровчого центру «Енергія життя» Борис Скачко. — Верхня межа становить +24 градуси, при ній людина ще почувається добре. А далі — чим гарячіше, тим гірше. Тому можна зрозуміти бажання людини, яка хоче після вуличної спеки сильніше «нахолодити» приміщення. Але люди не думають про те, що надто великий розрив може призвести до хвороби. Десь років 30 тому, коли за кордоном уже користувалися кондиціонерами, а в нас їх ще не було настільки масово, улітку в людей, які обслуговують холодильні установки, часто фіксували таке професійне захворювання, як пневмонія. Чому? Бо коли людина заходить із вулиці, з доброго «плюса» в приміщення, у невеликий «плюс», організм не витримує, і людина «лягає» із запаленням легенів. Було практично доведено, що безпечна для здоров’я різниця температур становить не більше 7—8 градусів. Тоді організм нормально адаптується до такого переходу. Отже, якщо температура надворі не перевищує +33 градуси, треба вмикати кондиціонер на +25, +26, але не менше. А якщо температура за вікном буде десь під +40, то кондиціонер треба буде виставляти градусів на +30, не менше».

Ті, хто влітку мерзнуть

Щоправда, виробники кондиціонерів стверджують, що люфт вулиця–кімната може становити 10 градусів, але лікарі з цим категорично не погоджуються. Кажуть, що далеко не кожен організм це спокійно переживе. «Повітря надворі сухе та гаряче, а в приміщенні сухе й холодне. Тому великий контраст організм може просто не витримати, — запевняє Борис Скачко. — І тоді починаються різні збої: від банальної застуди до пневмонії, залежно від того, на якому рівні перебуває імунна система. Якщо людина здорова — це одне, а якщо це хронічний хворий із цілим набором болячок, стовідсотково щось буде недобре».

Щоправда, буває й така ситуація, що кондиціонер видає +26, одній людині в кабінеті нормально, а в іншої буквально замерзають пальці на руках та ногах. Кінцівки стають холодними, на шкірі виступають сироти — просто дивовижно безглузда реакція організму. Така людина мусить виходити на спеку «відмерзати», щоб бодай по клавіатурі попадати. А народ навколо не розуміє — чи колега знущається, чи що?

«Такі реакції виникають у людей із вегетосудинною дистонією, — пояснює пан Скачко. — Система регуляції працює неефективно. Як допомогти собі в такій ситуації? Можна пити імбирний чай, він розганяє обмін речовин. Ще треба рухатися, не можна сидіти на одному місці. Варто походити по офісу, щоб активізувати кровообіг. А ще — правильно ходити: ставити ногу на п’яточку, переносити вагу на носок і робити легкий поштовх. У такої людини працюють литкові м’язи. А якщо жінка ходить на підборах чи на танкетці, вона принципово не може робити цього правильного руху, а ставить ногу плазом. Литкові м’язи не тренуються, тож серце і судини в неї слабші. Тому ходити треба правильно: з п’яточки на носочок. А ще — правильно ставити ногу на сходинку — не повністю, а половинку. Це активізує відтік крові від ніг — місця, де кров найбільше «любить» застоюватися. Тоді кінцівки не будуть так мерзнути і серце буде міцнішим».

 

ФАКТ

Яким би чудовим охолоджувальним ефектом не володів кондиціонер, але висушений потік із приладу й свіжий вітерець — не одне й те саме. Тому директор Департаменту санітарно–епідеміологічного нагляду МОЗ України Людмила Мухарська зазначає: «Людям, які користуються кондиціонерами, рекомендовано на певний період вимикати прилад і провітрювати приміщення впродовж кількох хвилин, щоб туди заходило свіже повітря, насичене киснем».