Керівник індонезійської асоціації виробників пшеничного борошна Францискус Веліранга днями зробив гучну заяву: мовляв, українське та російське збіжжя почало «щезати» з ринку. Ваги цим словам додав статус асоціації, яка є найбільшим покупцем пшениці в Азії. За словами Веліранга, він неабияк занепокоєний ситуацією, адже в нинішньому році його структура планує збільшити експорт збіжжя з 4,1 до 4,3 млн. тонн і прогнозує проблеми з постачальниками. Підтвердженням сказаного є результати торгів на одній iз найбільших товарних бірж — Чиказькій. Днями ф’ючерси на пшеницю подорожчали до максимального рівня за останні 22 місяці.
Звідси можна зробити два висновки. Або уряд, не запроваджуючи квотування де–юре, за допомогою різних схем фактично зменшує обсяги експорту через можливий дефіцит зерна, або ж зацікавлені особи «притримують» наше збіжжя в очікуванні кращих цін. У першому випадку нас очікує дефіцит зернових, а отже, подорожчання хліба.
Урядовці такий сценарій категорично відхиляють. «Валове виробництво зерна у нас у 2010 році — 42—43 млн. тонн, — заявив перед початком засідання уряду віце–прем’єр Віктор Слаута, який курирує АПК. — Збирання майже завершилося, залишилося обмолотити всього дев’ять відсотків збіжжя. До речі, пшениці серед інших видів зернових — близько 18 млн. тонн. У цьому році було багато сонця, воно допомогло, тож маємо 60% продовольчої пшениці, навіть першого класу. Тому я думаю, що Україна буде з хлібом, фуражним зерном — адже ще маємо зібрати 2,7 млн. гектарів кукурудзи. Тож, безсумнівно, збережемо свій експортний потенціал».
Яку саме кількість збіжжя Україна може продати за кордон, пан Слаута ще не знає. «Залежатиме від того, як поведуть себе експортери зерна, — з підвищеною емоційністю натякнув він на певні суперечності влади та зернотрейдерів. — Експорт зерна ніхто не блокував, друзі мої! Просто деякі зернотрейдери, або оператори, як їх модно тепер називають, «устроілі сєбє междусобойчік». Вони настільки «увлєклісь» деякими фінансовими питаннями, що «прозєвали», коли Крим, Одеська, Миколаївська, Херсонська області вже обмолотили по 30—40% ячменю і не виходили на цей ринок, бо мали інші питання. А коли вийшли, то почалася конкуренція. Яка й призвела вже не до ринкових підходів, а до спекулятивних цін».
Пекарі пояснюють власне бажання збільшити ціну на хліб невисокою рентабельністю виробництва, яка може зупинити низку хлібопекарних підприємств. Експерти ж стверджують: для врегулювання ситуації на ринку зерна держава повинна займати активнішу позицію. Зокрема, проводити закупівлі в Аграрний фонд і Держрезерв тоді, коли ціна є мінімальною, щоб згодом, за сприятливих умов, продати зерно з прибутком для бюджету.
«Необхідно змінити постанову уряду від 1996 року, де місцевій владі надаються безконтрольні повноваження втручатися в регулювання ціни на хліб і забезпечити контроль держави в контексті регулювання рентабельності пекарів залежно від сорту хліба», — сказав експерт iз питань АПК партії «Сильна Україна» Владислав Атрошенко, додавши, що влада має передбачити цільові дотації малозабезпеченим для придбання продуктів харчування.
Поки вирують пристрасті навколо не надто впевненого дозволу Джо Байдена бити по росії ATACMS, міністр оборони України Рустем Умєров зустрівся з вітчизняними зброярами й повідомив давно очікувану новину. >>
Верховна Рада, у вівторок 19 листопада, проголосувала в цілому за проєкт державного бюджету України на 2025 рік – у ньому передбачено 2,23 трлн грн на виробництво та закупівлю зброї. >>
Міноборони України кодифікувало та допустило до використання у підрозділах Сил оборони FPV-комплекс "Вихор", який може наздогнати у русі ворожу бронетехніку чи автомобіль. >>
Необхідну допомогу і підтримку для захисту від російської агресії стільки, скільки буде потрібно продовжуватимуть надавати Україні країни "Групи семи" (G7). >>
Кабінет міністрів України затвердив експериментальний проєкт для навчання і працевлаштування жінок у тих сферах, де вони були традиційно недостатньо представлені. >>
Національна академія наук використовувала земельні ділянки не для розвитку науки, а передавала під забудову для отримання незначної кількості житла та нежитлових приміщень за інвестиційними угодами. >>
