«Трейдери, не плутайтесь під ногами!»

Керівник індонезійської асоціації виробників пшеничного борошна Францискус Веліранга днями зробив гучну заяву: мовляв, українське та російське збіжжя почало «щезати» з ринку. Ваги цим словам додав статус асоціації, яка є найбільшим покупцем пшениці в Азії. За словами Веліранга, він неабияк занепокоєний ситуацією, адже в нинішньому році його структура планує збільшити експорт збіжжя з 4,1 до 4,3 млн. тонн і прогнозує проблеми з постачальниками. Підтвердженням сказаного є результати торгів на одній iз найбільших товарних бірж — Чиказькій. Днями ф’ючерси на пшеницю подорожчали до максимального рівня за останні 22 місяці.

Звідси можна зробити два висновки. Або уряд, не запроваджуючи квотування де–юре, за допомогою різних схем фактично зменшує обсяги експорту через можливий дефіцит зерна, або ж зацікавлені особи «притримують» наше збіжжя в очікуванні кращих цін. У першому випадку нас очікує дефіцит зернових, а отже, подорожчання хліба.

Урядовці такий сценарій категорично відхиляють. «Валове виробництво зерна у нас у 2010 році — 42—43 млн. тонн, — заявив перед початком засідання уряду віце–прем’єр Віктор Слаута, який курирує АПК. — Збирання майже завершилося, залишилося обмолотити всього дев’ять відсотків збіжжя. До речі, пшениці серед інших видів зернових — близько 18 млн. тонн. У цьому році було багато сонця, воно допомогло, тож маємо 60% продовольчої пшениці, навіть першого класу. Тому я думаю, що Україна буде з хлібом, фуражним зерном — адже ще маємо зібрати 2,7 млн. гектарів кукурудзи. Тож, безсумнівно, збережемо свій експортний потенціал».

Яку саме кількість збіжжя Україна може продати за кордон, пан Слаута ще не знає. «Залежатиме від того, як поведуть себе експортери зерна, — з підвищеною емоційністю натякнув він на певні суперечності влади та зернотрейдерів. — Експорт зерна ніхто не блокував, друзі мої! Просто деякі зернотрейдери, або оператори, як їх модно тепер називають, «устроілі сєбє междусобойчік». Вони настільки «увлєклісь» деякими фінансовими питаннями, що «прозєвали», коли Крим, Одеська, Миколаївська, Херсонська області вже обмолотили по 30—40% ячменю і не виходили на цей ринок, бо мали інші питання. А коли вийшли, то почалася конкуренція. Яка й призвела вже не до ринкових підходів, а до спекулятивних цін».