Учора газета Верховної Ради «Голос України» опублікувала новий скандальний закон «Про судоустрій», який таким чином остаточно набрав чинності. Серед положень, які викликали обурення патріотичної громадськості, є й закладені у пункті 4 статті 12 посилання на захист регіональних мов або мов меншин відповідно до Європейської хартії регіональних мов. Вважалося, що тим самим у судових процесах дозволять вільно послуговуватися не обов’язковою державною, як це було донедавна, а будьякою іншою мовою, в тому числi й російською.
Зокрема, такий «прогрес» у законі про судоустрій уже побачив нардеп від ПР Володимир Зубанов.
«Під час судового процесу людина повинна спілкуватися тією мовою, яка є для неї більш зручною і якою вона може у повному обсязі захистити свої права, — переконаний пан Зубанов. — Усі досконало знають російську. Тому нічого страшного не буде, якщо якась людина на суді скаже: «Давайте спілкуватися російською мовою, бо я не зовсім розумію терміни українською».
Натомість знаний правник, нардеп від БЮТ Сергій Власенко переконаний, що незважаючи на радість коаліції, ухвалений закон практично нічого не змінює в мовному питанні. Адже статтею 12 даного закону передбачено, що судочинство і діловодство у судах України здійснюється державною мовою. Водночас суди мають забезпечувати рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. А щоб посилатися на Європейську хартію регіональних мов, потрібно спочатку її повністю ратифікувати (наразі хартія ратифікована Україною лише частково). Крім того, держава не зможе забезпечити перекладача за кошти бюджету, оскільки грошей не вистачає навіть на діяльність суддів.
Виходить, розробляючи Закон «Про судоустрій», «регіонали» настільки захопилися посиленням ролі Вищої ради юстиції та послабленням Верховного Суду, що не прописали панівний статус для мов нацменшин, i російської зокрема.