Гребля з «воза» — казні легше

Днями запорізький мер Євген Карташов і голова правління ТОВ «Укргідроенерго» Семен Поташник своїми підписами скріпили акт передачі — своєрідний протокол намірів — про зміну відповідального за стан греблі Дніпровської ГЕС як транспортної артерії. Крок логічний, позаяк у міській казні ніколи не було достатньо коштів для підтримання проїж­джої частини Дніпрогесу в належному стані й основні обсяги ремонтних робіт фінансували із державної скарбниці.

Зрештою, крапку ще не поставлено, позаяк Кабмін повинен не лише затвердити акт передачі, а й відшукати кошти для реконструкції об’єкта загальнодержавного значення (його балансова вартість — 14,895 мільйона гривень, залишкова — 4,6). Обсяг розпочатих містом і незавершених робіт перевищує мільйон гривень. Скільки ще необхідно для реконструкції? Це залежатиме від «технічного діагнозу», який наразі встановлюють фахівці. Цим, акцентував Євген Карташов, упродовж останніх 20 років ніхто як слід не переймався: час від часу оглядали найпроблемніші ділянки греблі й за винятково візуальним «вердиктом» визначали обсяги робіт й відповідне фінансування. Попередні висновки комплексної експертизи фахівці шести НДІ озвучать до 15 серпня, остаточні — наприкінці місяця. Директор інституту «Запоріжгідросталь» Валерій Шубін певен, що проект одного з найскладніших шляхопроводів через Дніпро і реалізація цього проекту є фаховими, однак давно на часі ліквідація руйнівного впливу років на вузли греблі й автопереходу: окрім корозії, мовляв, існує такий термін, як «втома металу». Науковці підготують проект і кошторис аварійно–відновних робіт, а також маршрутну схему для руху великотоннажних вантажівок. Цими днями, до речі, міськвиконком нагадав Києву про нагальну потребу врешті–решт заборонити рух греблею Дніпрогесу великих фур бодай удень. Це б пригальмувало динаміку деструктивних процесів.

Мінімізує ж проблему проїжджої частини греблі введення нових автопереходів через Дніпро: будуть мости — греблі дамо перепочинок.