У Запоріжжі з’ясовують, на чию ж совість «записати» підрив Дніпрогес часів Другої світової війни. Встановити історичну правду мають члени робочої групи з питань міської топоніміки на чолі із заступником мера Сергієм Гладченком. Активісти місцевої філії ВО «Свобода» й так знають винних: у своїх дослідженнях вони відштовхнулися від начебто й несуттєвого факту: на лівому березі Дніпра, біля греблі, стоїть пам’ятний камінь, на якому викарбувана подяка воїнам, котрі відвернули руйнацію електростанції німцями, а на правому, біля адміністративної будівлі, пам’ятна дошка інформує, що під час Другої світової війни Дніпровську ГЕС зруйнували німці.
На засіданні «свободівці» оприлюднили документи, які свідчать, що «18 серпня 1941 року з 20:00 до 20:30 Дніпровську державну електричну станцію зруйнував 157–й охоронний полк НКВС за наказом Верховного командування СРСР. Тоді від викликаної підривом величезної хвилі загинуло від 75 до 100 тисяч непопереджених мешканців та близько 20 тисяч забутих командуванням і неевакуйованих червоноармійців».
«Ми ні в якому разі не захищаємо коричневих нацистів, але ж ми не збираємось також виправдовувати і червоних комуністів, — акцентує прес–служба Запорізької обласної організації ВО «Свобода». — Для нас що коричневий, що червоний — лише два відтінки одного кольору, що завдав глибокі рани Україні. Тому запорізька «Свобода» й надалі відновлюватиме історичну правду у своєму місті».
За пропозицією Сергія Гладченка, ухвалення «вердикту» з порушеного «свободівцями» питання відтерміновано. Наступне засідання робочої групи буде «спекотнішим», позаяк свої «документальні аргументи» щодо підриву Дніпрогес висунуть комуністи. З огляду на «далекий від патріотичного» склад робочої групи (у топонімічній комісії — жодного науковця чи учителя–історика), активісти «Свободи» сумніваються в об’єктивності рішення, яке ухвалюватимуть де–факто лише «заражені комуністичною свідомістю» чиновники мерії та один співробітник Краєзнавчого музею. Авторитетні ж краєзнавці регіону — такі, скажімо, як професор Запорізького національного університету В. Мароко, — до складу комісії не включені. Відтак, прогнозують «свободівці», місто козацької колись слави «ще довго матиме брехливу совєцьку історію з такими обманними дошками, як обабіч Дніпрогес».
Незважаючи на найгарячішу пору року — і за температурою повітря, і за зайнятістю аграріїв — ціни на продукти не зменшуються. У чомусь винні погані погодні умови на початку посівної. >>
Дендропарк у селі Ходаки Коростеньського району Житомирської області з’явився в 1979 році на місці колишньої пустки. >>
У Черкасах оголошено про збір підписів під петицією до міської влади проти встановлення в обласному центрі стели «Я люблю Черкаси». >>
Найшвидше впоралися з локалізацією та ліквідацією пожежі рятувальники Херсонщини. Пожежникам удалося за лічені години загасити полум’я, що спалахнуло на території Первомайського лісництва ДП «Каховське лісове господарство». >>
Три дні поспіль на батьківщині Богдана Хмельницького тривав Всеукраїнський фестиваль нескореної Nації «Холодний Яр», на якому зібралися патріоти України від заходу до сходу. >>
Минулими вихiдними у Черкасах відбувся «Грінфест 2016». Це традиційний екологічний фестиваль, який проходить четвертий рік поспіль у міському парку «Сосновий бір» на дніпровських схилах. >>
