НОВИНИ ПЛЮС

28.07.2010

Осінній покер

Доля законопроекту про гральний бізнес в Україні має вирішитись уже наприкінці серпня. Про це повідомив заступник голови Держкомпідприємництва Сергій Третьяков. Влада фактично продемонструвала готовність скасувати радикальне рішення Юлії Тимошенко про одномоментну заборону казино, але при цьому намагається зберегти обличчя. «Гральний бізнес регулюватимуть жорстко, не так, як це було в останні роки», — дипломатично мовив Третьяков. Законопроект має визначити спеціальні зони та окремі міста–курорти, в яких завзяті гравці зможуть випробувати фортуну. Сьогодні ще тривають переговори з «губернаторами» міст, які можуть стати вічтизняними лас–вегасами. Орієнтовно, ліцензія на ведення цього бізнесу коштуватиме 5 млн. доларів і діятиме сім років. Будуть збережені торгові патенти — на кожну гральну одиницю буде свій дозвіл.

«Газуйте, Іване, ми не в Європі!»

Україна витрачає втричі більше енергоресурсів на виготовлення одиниці продукції, ніж в середньому держави ЄС. Поступове зменшення енерговитрат в економіці, яке спостерігається з 2000 року, експерти пов’язують із банальною економією, до якої необхідно було звернутись в умовах підвищення тарифів, насамперед, газу. Посол Швеції в Україні Стефан Гулгрент зазначає: економію енергії для українців може забезпечити лише перехід на альтернативні, так звані «зелені» джерела. Але щоб сьогодні підключити до загальної мережі хоча б невеликі потужності «зеленої енергетики», треба витрачати кілька сотень тисяч гривень.

Банки — добре, але панчохи — звичніше!

Соціологічне дослідження виявило, що консервативні і навчені кризою українці й далі ігнорують сучасні інструменти інвестування, зберігаючи свої «чесно зароблені» у панчохах або під матрацем. Таких серед опитаних — 53%. За даними дослідження, на банківських картках і поточних рахунках у банках тримають свої кошти 12% українців, і тільки 7% населення вибирають банківський депозит. Такі послуги як накопичувальне страхування, недержавні пенсійні та інвестфонди, банківські цінні метали та депозити в цінних металах, громадян України сьогодні практично не цікавлять. Понад це, люди щиро зізнались соціологам, що не планують користуватися цими інструментами накопичення у найближчому майбутньому.

Сховаюсь за Росію від другої хвилі!

Заступник міністра економіки Валерій Мунтіян учора зробив заяву, що другий кризовий удар по Україні — неминучий. Експерти стверджують, що «удар» нас очікує восени. «Аби знайти вихід, у Міністерстві економіки вже проведено п’ять робочих зустрічей», — зазначив урядовець. Одним із шляхів запобігання кризи можновладці вважають підписання договору про зону вільної торгівлі з країнами СНД. Підприємці України також нарікають на другу «кризову» хвилю, навмисно спровоковану владою, неодноразово наголошуючи на її штучності.

Я спитав у «Яндекса»...

Пошукова система «Яндекс» вирішила українізуватися і піти в регіони. Нова версія пошуку отримала колоритну назву «Полтава», а споживачі у Луганську та Чернівцях, які введуть у пошук одне й те ж саме слово, отримають різні результати. «За бажанням користувачі можуть переглядати повідомлення тільки українською або тільки російською мовою. Їхнє сортування не залежить від мовних фільтрів, важливість кожного сюжету визначається за всіма повідомленнями обома мовами», — говорить керівник сервісу Лев Гершензон.

Таку ініціативу пояснюють жорсткою конкуренцією з «блакитним гігантом» — пошуковою системою «Гугл», на долю якого випадає 62% світового пошукового трафіка. Іншими словами, «Гугл» домінує в абсолютній більшості держав, окрім нового економічного монстра Китаю, який має свій пошуковик «Бай», а також, як не дивно, маленької Чехії, що користується «Сезамом». «Яндекс» натомість домінує в Росії і планує захопити у сферу своєї діяльності й нашу країну. До речі, карта вітчизняних користувачів пошукових систем нагадує до болі знайому політичну мапу: «Яндекс» переважає на сході, скажімо, у Луганську, Донецьку, натомість на Західній Україні має всього лише кілька відсотків користувачів.