Умостіться у затінку
Стандартне «утримання» від сонячних ванн із 12–ї до 16–ї години — не межа. «Дехто засмагає у широтах, близьких до екватора. Там сонячна активність дуже висока порівняно з нашою широтою, тому межі перебування під сонцем краще скоротити: не виходити на пляж з 11–ї до 17–ї години, — каже пан Васильчук. — Улітку сонце встає о п’ятій годині ранку або о пів на шосту. О цій порі вже можна починати засмагати». Більше того, у вранішню пору варто «виганяти» на сонце білошкірих людей, яким денний «сеанс» ультрафіолету загрожує опіками шкіри.
Найбільш вдале місце для сонячних ванн — це... затінок. Таким чином засмагу можуть отримати всі, навіть білошкірі люди, стверджує лікар. А от людей, які можуть спокійнісінько засмагати цілими днями, не отримавши за це «нагороди» у вигляді сонячних опіків, не існує. Тож фахівець радить геть усім відпочивальникам мати захисні засоби та «голову на плечах», аби не наробити собі шкоди.
«Можна вийти на пляж о дванадцятій годині дня — якщо сонячна ванна триватиме п’ять хвилин, жодної небезпеки для шкіри вона не становитиме», — каже лікар. Та навряд чи хтось із наших співвітчизників, «допавшись» до сонця, може втриматися від більш тривалого засмагання: п’ятихвилинного купання в ультрафіолеті нам замало. Але все ж не варто переоцінювати терплячість свого організму — за таку зухвалість шкіра може покарати свого власника, вкрившись рясними сонячними опіками.
«Опік не можна відрізати і забути»
Перша ознака того, що ви стали «щасливим володарем» опіків — це почервоніння шкіри. Якщо ви побачили на своїй шкірі відповідні плямки — треба швидко бігти до приміщення та рятувати свою «оболонку» спеціальними заспокійливими засобами. Для того щоб уберегтися від таких прикростей, варто користуватися сонцезахисними кремами та контролювати час перебування на сонці. «Зараз існує дуже багато сонцезахисних засобів — усі вони працюють і дійсно захищають шкіру від сонячних опіків. Єдина ремарка — якщо ваша шкіра схильна до згорання, треба мати великий «арсенал» із різних кремів», — каже пан Васильчук.
На поличках магазинів можна побачити сонцезахисні засоби з різними позначками SPF (від англ. sun protection factor — параметр, який засвідчує ступінь захисту від сонця) — від 2 до 100. Захисний засіб треба підбирати індивідуально, орієнтуючись насамперед на тип шкіри. «Якщо людина має проблемну шкіру, яка легко «підсмажується» на сонці, то варто починати захищатися кремом, що містить SPF–40 або 50, — радить дерматолог. — Після того як шкіра набуде певної засмаги, такій людині краще зовсім відмовитися від використання допоміжних кремів».
Із особливою обережністю треба підходити до вибору сонцезахисного засобу для дитини. А ще краще — сховати маля від дії проміння, каже фахівець. «Дитяча шкіра — надчутлива. До трьох років узагалі не варто везти дітей на море, щоб не обпекти ніжну шкіру», — стверджує пан Васильчук. Якщо ви все ж надумали везти малюка до теплих країв, лікар радить не зводити очей із дитини та постійно втирати у її шкіру захисні засоби.
Якщо вберегти шкіру від опіку не вдалося, треба спробувати врятувати її. У таких випадках у нас прийнято мастити уражені ділянки всілякими жирними продуктами. До них лікар ставиться з підозрою. «Олією користуватися не можна у жодному випадку! — застерігає Євген Васильчук. — Вона може лише пом’якшити шкіру, яка починає лущитися, але не зніме опік». А від сметани та кефіру відмовлятися не треба: вони можуть зняти симптоми «засмаження».
Допомогти собі можна не лише перевіреними харчовими засобами, а й більш сучасними — фармацевтичними. Найпоширенішим лікарським засобом, який може врятувати шкіру в такій ситуації, є пантенол. «Опік не можна вилікувати хірургічним шляхом, тобто відрізати і забути, — каже лікар. — Шкірі потрібен певний час для того, щоб поновити свою функцію». Тож найкраще — дати шкірі спокій та не заважати їй «оживати».
Якщо сонячний опік уже досягнув фази відлущення, відшарування (люди кажуть — шкіра злазить), а ходити по вулиці з такою «бахромою» вам не дуже хочеться, постраждалі ділянки можна підживити зволожувальним засобом. Тут у пригоді стане будь–який нежирний крем, спрей або молочко. «Жирні мазі у таких випадках не слід застосовувати, адже вони сприяють закупорюванню пор та погіршенню роботи всіх структур шкіри», — застерігає дерматолог.
Плямистий «подарунок»
Окрім опіків, надмірне сонячне опромінення може призвести до шкірних відхилень та захворювань. Достатньо лише необачно заснути на сонці — і ваше тіло «прикрасять» коричневі плями. «Ластовиння та пігментні плями дуже часто виникають після опіків, — стверджує Євген Васильчук. — Людям, які вже мають такі утворення, треба захищати ці ділянки шкіри від ультрафіолету і не підставляти їх під сонце. Усі ділянки шкіри, які мають пігмент, поглинають ультрафіолет швидше та краще. А це вже — додатковий ризик, адже завелика кількість ультрафіолету може призвести до злоякісних процесів». Крім того, пігментні плями стають довічним «майном» людини, бо не можуть зникнути зі шкіри самотужки.
Інтернет–простір переповнений страшилками про те, що після інтенсивних сонячних ванн на тілі людини може з’явитися вітіліго — недуга, за якої обличчя та руки вкриваються білими плямами. Мовляв, це захворювання сидить в організмі роками і тільки вичікує яскравого сонечка. Наш співрозмовник переконує: це лише чутки. «Вітіліго — це спонтанне захворювання, яке проявляється, коли йому заманеться. Ця недуга пов’язана з роботою внутрішніх органів, дією токсинів та «збоями» шлунково–кишкового тракту. Прямого зв’язку між виникненням вітіліго та засмагою немає», — заспокоює пан Васильчук.
А от люди з вугровим висипом на шкірі розділилися на два табори. Одні стверджують, що сонце «сушить» прищі, а інші уникають впливу світила, через яке проблемна шкіра нібито починає «цвісти буйним цвітом». Дерматолог переконує: обидві думки — хибні. «У першому випадку йдеться про маскувальну дію сонця, не більше. Якщо людина білошкіра або не засмагла, запальні червоні «цятки» прищів будуть помітніші на такому тлі. На засмаглій шкірі їх просто важче побачити, але це не означає, що засмагання лікує вугровий висип», — пояснює Євген Васильчук. Водночас і тих, хто через вугровий висип боїться виходити на сонце, спеціаліст заспокоює: «Гнійничкові процеси пов’язані не з роботою шкіри, а з внутрішніми процесами в організмі людини. Якщо ці механізми й надалі активно працюють і погіршують стан здоров’я, то шкіра стане гіршою, — каже лікар. — Але не за рахунок сонця».
Старість — на додачу
Реальна загроза, яку створюють сонячні промені, — це старіння шкіри. Надлишок сонячних ванн може призвести навіть до того, що людина виглядатиме на двадцять років старшою! «Ультрафіолет впливає на еластичні структури шкіри і підсушує її поверхню. Це і спричиняє передчасне старіння шкіри. Якщо «запас» молодості в людини невеликий, то через вплив сонця жінка у 30 років може виглядати на всі 50», — стверджує пан Васильчук.
Навіть якщо ви не боїтеся старіння шкіри, перед виходом на пляж треба тричі подумати. Засмагання на сонці протипоказане людям з онкологічними захворюваннями, гострими запальними процесами органів малого тазу та недугами шкіри у стадії загострення. «При жіночих хворобах, що супроводжуються запальними процесами, стан здоров’я може погіршитися після сонячних ванн, — каже Євген Васильчук. — Це можна пояснити тим, що сонце пришвидшує обмінні процеси в організмі».
Незважаючи на широкий спектр загроз, які «обіцяє» нам сонце, від них можна вберегтися. «Єдиний «рецепт» для всіх людей — не засмагати, — каже лікар. — Ми чомусь сприймаємо сонце як щось надзвичайне: якщо прийшло літо, то обов’язково прагнемо засмагнути. Але людина отримує достатню дозу ультрафіолету, навіть якщо не виходить на пляж: варто лише посидіти біля вікна чи пройтися вулицею».
ДО РЕЧІ
Улітку в багатьох людей розвивається фотодерматит — захворювання, зумовлене підвищеною чутливістю шкіри до сонячних променів. «Заробити» цю болячку можна на полі — конюшина, шипшина, фенхель та інші рослини виділяють особливі речовини, які осідають на шкірі людини і при одночасній взаємодії з ультрафіолетом викликають почервоніння шкіри, пухирці, свербіж, а пізніше — стійку пігментацію. Фотодерматит також може виникнути, якщо перед виходом на вулицю чутлива до сонця людина скористалась кремом, парфумованою водою, дезодорантом. Речовини, що входять до складу різних косметичних засобів, можуть вступати у взаємодію з ультрафіолетовими променями і викликати алергічну реакцію. Таку дію мають ретиноїди, олія бергамоту, звіробій, троянда, мускус, сандал, сік кропу, петрушки, саліцилова кислота, фенол, ртутні препарати, а також еозин, який може міститися в губній помаді, і параамінобензойна кислота (ПАВА), що входить до складу... деяких сонцезахисних кремів! Тому перед виходом на сонце треба з’ясувати, чи не зашкодить вам улюблена косметика.
ФАКТ
Засмага — це захисна реакція організму на дію сонячного проміння, і ресурси цього захисту обмежені.