Скасувати — я сказав!

27.07.2010

Українська влада вкрай недвозначно висловилася про мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. І хоча ініціативи про створення ринку землі з’являються щороку, а потім тихо «помирають», та сьогоднішня ситуація виглядає дещо інакше: вільний продаж землі вигідний практично всім політичним гравцям, а «права селян» захищатимуть переважно маловпливові маргінали.

 

Минулої п’ятниці на брифінгу в адміністрації Президента перший заступник її керівника Ірина Акімова була напрочуд відвертою: «У наших планах записана цікава дата скасування мораторію — це початок 2012 року. Але ми зробимо все, аби наблизити цю дату». Міністр АПК Микола Присяжнюк ще раніше публічно виявив бажання старатися: «Для цього потрібна сміливість і рішучість, але уряд готовий». І додав, що одним з елементів контролю за купівлею–продажем землі може стати державний земельно–іпотечний банк, що його планують створити.

Зарубіжні експерти вже давно радять офіційному Києву позбутися мораторію. Керівник представництва ООН в Україні Френсіс О’Доннел ще раніше сказав, що таким чином можна було б ліквідувати провалля між розвитком села та міста — дуже важлива проблема, оскільки, тільки за офіційними даними 40%, сільського населення проживає в бідності. Зрештою, вливати кошти в український АПК сьогодні активно намагаються вітчизняні промислові групи. Тільки за п’ять місяців нинішнього року сума вкладень становить 1,1 млрд. доларів, а при утворенні вільного ринку вона може зрости в рази. Тож, очевидно, зацікавлених у скасуванні мораторію є чимало. Свою позицію щодо проблеми, до речі, активно висловлюють політики.

Віце–прем’єр–міністр, керівник партії «Сильна Україна» Сергій Тігіпко навіть назвав точну цифру інвестицій, скільки може заробити агропромисловий комплекс після лібералізації «правил гри» на цьому ринку — близько 40 млрд. доларів прямих закордонних інвестицій! «Земельну реформу вже завершили всі країни Східної Європи і Прибалтики, стартові умови в яких були такими ж, як у нашої держави, — каже партійний заступник Тігіпка, аграрний експерт Владислав Атрошенко. — Як наслідок, всі вони отримали ефективний, конкурентоздатний, динамічний аграрний сектор». Натомість в Україні, на думку експерта, застосувати такий підхід сьогодні вкрай важко — через суцільну корумпованість та «тіньовий» ринок землі. «Багато керівників місцевих рад стали багатіями, працюючи разом із земельними спекулянтами, — каже Атрошенко. — Навести лад у цьому секторі можуть вольові дії держави, а також спрощення процедури землевідведень та дозвільних документів».

Аби втілити ідею в життя, Верховна Рада має ухвалити два документи — про земельний кадастр і про ринок землі. Майже всі експерти сходяться на думці, що нинішній склад парламенту здатний подарувати такі закони.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>