І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Страус — це не тiльки цiнне «хутро»... (Фото Михайла ЛЕСІВА.)
Виявляється, не тільки під Києвом «пасуть страусів» — в Україні діє навіть племінна ферма, що спеціалізується на розмноженні цих екзотичних птахів. Її засновники кажуть, що початком страусиної історії України слід вважати не такий уже й далекий 2000 рік. Саме тоді дніпропетровське акціонерне товариство закритого типу «Агро-Союз», що утримує господарство в Синельниківському районі, закупило 12 голів чорної африканської породи. І наміченим курсом у сільгосппідприємстві рішуче прямують дотепер. Саме «Агро-Союз» на сьогодні має найчисельніше в Україні племінне поголів'я страусів, яких уже нараховується 175. Плюс близько 800 голів — товарних.
І хоч відома приказка про те, що курчат рахують восени, повною мірою стосується і розведення страусів, у господарстві нову для себе галузь розвивають активно, не сумніваючись у її перспективності. Адже ці вихідці з Африки невибагливі у харчуванні — залюбки харчуються грубими кормами на кшталт сіна чи люцерни. Не лякають їх і наші кліматичні умови. Проте в «Агро-Союзі» до акліматизації ставляться зовсім не легковажно, пропонуючи пернатим відразу сім раціонів харчування.
А з іншого боку, шлях до вищезгаданої осені, коли витрачені кошти почнуть окуповуватися (варто сподіватися — сторицею), вимірюється роками. Принаймні в «Агро-Союзі» до цього впритул наблизилися тільки тепер. Хоча, починаючи з 2000-го, послідовно вкладали у страусів немалі кошти — приміром, один племінний екземпляр на європейському ринку затягує на 1,5 тисячi доларiв США.
Сам процес вирощування екзотичних птахів досить тривалий. Адже самки починають нести яйця у 2,5—3-річному віці, а самці дозрівають ще пізніше. Однак дотепер страусів вирощували на трьох фермах-супутниках на сході України та в Криму — під Феодосією, поблизу Харкова та в Луганській області. І, вочевидь, такий підхід себе виправдав настільки, що цього року дніпропетровці планують серйозно розширитися. Принаймні керівник проекту Анатолій Брусницький засвідчив, що кількість ферм-супутників найближчим часом доведуть до дванадцяти. До цього зобов'язує стратегічна мета — як-не-як, у господарстві мріють наростити племінне поголів'я до 400 одиниць, а товарне — до 8 тисяч.
Отож у найближчому часі «Агро-Союз» планує налагодити системну реалізацію страусиного м'яса. З огляду на те, що його оптова ціна нині складає 10—12 доларів США за кілограм, ця справа здається вельми прибутковою. Тим паче, у господарстві ніскільки не сумніваються і в стабільному попиті на страусятину, яка не містить жиру, зовсiм не жорстка і навіть ніжна.
Нині ж прибутки дають переважно страусині яйця, які реалізовують по 60 гривень за штуку, а інкубаційні — десь по 30 доларів. Щоправда, племінний період за наших умов триває тільки півроку — на відміну від тієї ж Африки, де він на два місяці довший. Однак сприймати це за серйозну проблему не доводиться. Оскільки українські страусихи майже вкладаються у «план» з потомства. Якщо в Африці самка протягом племінного періоду дає до 60 яєць, то в «Агро-Союзі» — до 50.
Значно складніше буде «розігнатися» з іншими страусиними продуктами — шкірою та пером, які мають досить специфічного споживача. Так, ринок шкіри, де її використовують для галантерейних виробів, переважно існує на теренах Японії, Південної Кореї та Таїланду. Проте пробну вичинку в «Агро-Союзі» вже зробили. Перу важко конкурувати з традиційним африканським ринком. Але й тут, у господарстві, переконані, для українців не все втрачено. За серйозного підходу до справи нездоланних вершин бути не може.
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>