Кабінет Міністрів прийняв постанову «Про затвердження Порядку проведення перевірки екологічних показників нафтопродуктів, які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі»(№ 488). Згідно з постановою, перевірку проводить Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики (далі — Держспоживстандарт) за участю Міністерства охорони навколишнього природного середовища (далі — Мінприроди). Перевірки проводять шляхом відбору проб нафтопродуктів та порівняння цих показників з тими, що зазначено у сертифікаті відповідності.
Постанова сприятиме зменшенню випадків продажу неякісного бензину. Це матиме позитивний вплив як на охорону навколишнього середовища (особливо це стосується забруднення важкими металами, зокрема свинцем), так і на здоров'я громадян, особливо у великих містах. Поява документа, який унормовує показники нафтопродуктів з точки зору екологічних вимог, цим не вичерпується. Добре, що в цьому документі передбачено, що і підприємець, у свою чергу, може викласти зауваження, які виникли в нього у ході перевірки. Утім чи буде досягнуто задекларованої мети, залежить від державних стандартів щодо нафтопродуктів. Якими будуть ці стандарти і наскільки вони вбережуть природу, ще не відомо. Існує можливість лобіювання окремими виробниками нафтопродуктів вигідних для них стандартів. Для виробників перелік вимог до їхньої продукції означатиме, чи буде дозволено їм продовжувати діяльність на ринку.
Кабінет Міністрів прийняв постанову №469 «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету, які виділяються на надання кредитів для здійснення операцій з фінансового лізингу авіаційної техніки». Постанову прийнято на виконання статті 27 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік». Згідно з Порядком, Мінтранс України на конкурсних засадах повинен визначити лізингову компанію, яка буде одержувачем коштів державного бюджету, а також затвердити Порядок та умови проведення конкурсу щодо відбору такої компанії. Далі компанія зможе самостійно купувати авіаційну техніку і надавати її в оренду лізингоодержувачам або надавати кошти лізингоодержувачам для того, щоб вони могли взяти в оренду авіаційну техніку в її виробників.
Прийняття цього документа є одним із реальних кроків задля фінансової підтримки галузі з боку держави. Проте запропонована процедура розподілу коштів не відповідає принципам прозорості й не забезпечує ефективності використання бюджетних ресурсів. Зокрема, надання окремій компанії права відбирати підприємства, які потім скористаються бюджетними коштами, аж ніяк не гарантує дотримання принципу рівноправного доступу до створених державою можливостей. Фактично ця постанова лише ускладнить і завуалює процедуру розподілу фінансування авіаційних підприємств із державного бюджету. Реалізація положень цього документа однозначно матиме своїм наслідком ризик нецільового використання бюджетних коштів та провокуватиме корупцію серед чиновників. Насамперед тому, що в документі не визначено параметри конкурсу, відповідно до якого належить обрати компанію, яка відповідатиме за розподіл коштів. Хоча не виключено, що ці елементи процесу розподілу ще можуть з'явитися в документі, який доручено розробити Мінтрансу України. Утім, судячи з практики прийняття подібних рішень відомчими органами, після розробки та прийняття такого документа Мінтрансом навряд чи слід очікувати, що зазначені недоліки буде усунуто.
У бюджеті на згадані цілі закладено досить велику суму — 150 мільйонів гривень. Планується, що її повернуть лише у 2018 році. Водночас не закладено ніяких компенсацій держбюджету за користування цими коштами. Можливо, поки спливе термін повернення коштів, вони вже будуть повністю знецінені завдяки інфляційним процесам. Тим паче що в Україні вже є чималий досвід неповернення кредитів, які надала держава.
(За матеріалами Інституту реформ).
Поки вирують пристрасті навколо не надто впевненого дозволу Джо Байдена бити по росії ATACMS, міністр оборони України Рустем Умєров зустрівся з вітчизняними зброярами й повідомив давно очікувану новину. >>
Верховна Рада, у вівторок 19 листопада, проголосувала в цілому за проєкт державного бюджету України на 2025 рік – у ньому передбачено 2,23 трлн грн на виробництво та закупівлю зброї. >>
Міноборони України кодифікувало та допустило до використання у підрозділах Сил оборони FPV-комплекс "Вихор", який може наздогнати у русі ворожу бронетехніку чи автомобіль. >>
Необхідну допомогу і підтримку для захисту від російської агресії стільки, скільки буде потрібно продовжуватимуть надавати Україні країни "Групи семи" (G7). >>
Кабінет міністрів України затвердив експериментальний проєкт для навчання і працевлаштування жінок у тих сферах, де вони були традиційно недостатньо представлені. >>
Національна академія наук використовувала земельні ділянки не для розвитку науки, а передавала під забудову для отримання незначної кількості житла та нежитлових приміщень за інвестиційними угодами. >>
