«Аутсайдерів» по одежині зустрічають

      «Сильні регіони — сильна держава». Це гасло не раз виносили на титульні сторінки урядових програм та передвиборчих «агіток», проте його досі не апробували на законодавчому рівні. Чергову таку спробу зробили рік тому, коли депутати у першому читанні схвалили проект Закону «Про стимулювання розвитку регіонів». Ідеться про бюджетне стимулювання областей і районів, які є недостатньо розвинутими.

      Критерії для визначення економічної  відсталості  регіонів запропонував недержавний аналітичний центр «Інститут реформ».  Він же, використовуючи свою методику, й визначив, яку позицію займає кожна з областей у відповідному «табелі про ранги». Скажімо, за  критерій так званої депресивності  взято середній показник валової доданої вартості (ВДВ) на одну особу. Так от, відповідно до цього показника, аутсайдерами серед регіонів є Чернівецька, Закарпатська, Тернопільська області та місто Севастополь, в яких показник ВДВ найнижчий за останні п'ять років — від 1304 до 1582 гривень на душу населення. Жодна із зазначених областей не піднімалася упродовж 1997—2003 років вище 24-го  місця по Україні за рівнем добробуту населення.

      Недалеко  пішли від аутсайдерів Крим, Житомирщина та Херсонщина, а також прикордонні області. А проте щодо реального стану речей в останніх  спеціалісти Інституту реформ  висловили свої застереження. Наприклад, Закарпаття та Чернівецька область, які пасуть задніх за рівнем ВДВ, у той же час за величиною роздрібного товарообігу (у розрахунку на одного мешканця) не опускаються нижче десятого місця по Україні. Отже, напрошується висновок про тіньову зайнятість, на яку нещодавно уряд оголосив «полювання».

      Про «депресивність» сільських районів пропонують судити за іншим критерієм. Тут за точку відліку взято  щільність, середній приріст та питому вагу населення, зайнятого у сільському господарстві. Результати втішають:  жоден із районів, які було обстежено у восьми областях України, не поєднує всіх трьох ознак «депресивності». Скажімо, на Рівненщині спеціалісти  зафіксували демографічний вибух при низькій щільності населення.

      Інша ситуація у промислових регіонах. Мешканці околиць у таких промислових областях, як Дніпропетровська, Донецька, Івано-Франківська та Луганська, надають перевагу сільському господарству замість працевлаштуванню «за профілем».

      Отже, слабкі регіони треба підтримувати. Але за рахунок чого — це вже тема для окремої дискусії. Зокрема, народний депутат Іван Васюник вважає, що в разі, якщо державний бюджет буде  визначено ключовим інструментом для підтримки слабких областей, слід очікувати лобіювання інтересів окремих регіонів. Як вважають деякі представники регіональної виконавчої влади, підтримку слабких забезпечуватимуть, як завжди, за рахунок сильних. Можливо, у такому випадку було б доцільніше розподіляти кошти  не «з центру», а безпосередньо з областей. Адже зазвичай «централізовані» кошти не доходять до маленьких районів у належному обсязі.