Латка для бюджетної дірки

Влада застигла в муках творчості: де б нашкребти грошей на пенсії, які підкошують державний бюджет? Відтак у хід ідуть перевірені попередниками методи: державні мужі згадали про підприємців, які сплачують страхові внески за спрощеною системою — єдиним податком. Відтепер дрібним бізнесменам доведеться затягати паски й ділитися заробленим із державою. Днями Верховна Рада ухвалила зміни до Держ­бюджету–2010, у яких передбачила збільшення пенсійних відрахувань для підприємців–«спрощенців» — тепер, як тільки Президент України підпише закон, їм щомісяця доведеться додатково відраховувати у Пенсійний фонд ще 250 гривень.

Експерти тим часом наголошують: таке рішення вже десяток років назрівало, однак зараз не найкращий для нього час. Підприємці, які й так ледь зводять кінці з кінцями, не надто раді нововведенням — вони планують масові акції протесту й погрожують відійти «у тінь».

Підприємцям дадуть заробити на пенсію

Нікого вже не здивуєш розмовами про величезний дефіцит у бюджеті Пенсійного фонду. Малий бізнес — ідеальний «донор» на всі часи. За нього взялися і зараз. За рішенням Верховної Ради, тепер підприємці–«спрощенці» мають платити пенсійні щомісячні внески у розмірі не 6—84 гривень, а як мінімум 320. Як тільки закон про зміни до Держбюджету підпише Віктор Янукович і документ буде опублікований, норма із новими відрахуваннями набуде чинності. І з кожним підвищенням мінімальної заробітної плати ця сума зростатиме (до кінця року підприємці вже муситимуть вносити у фонд 360 гривень за місяць роботи).

Це вже не перша спроба обкласти поборами малий бізнес: минулого року Кабінет Міністрів Юлії Тимошенко видав постанову, якою змінював пенсійні відрахування для підприємців–«спрощенців». Але тоді бізнесмени, зауваживши на юридичних нюансах, виграли суд в уряду: адже Кабмін перебрав на себе повноваження Верховної Ради — розмір внесків встановлюють лише закони України. Нинішня влада діє хитріше, але аргументи в неї ті ж самі: мовляв, кожен повинен заздалегідь подбати про свою майбутню пенсію, сплачуючи відрахування до Пенсійного фонду. У Мінпраці зазначають: страхові внески сплачують шахтарі, вчителі, лікарі — у різних розмірах, але не менше мінімального. І лише суб’єкти підприємницької діяльності сплачують найменше, але при цьому, як і всі решта, претендують на пенсійне забезпечення. «Підприємець, сплачуючи щомісячно єдиний податок у сумі 200 гривень, заробляє впродовж року близько 3,5 місяця страхового стажу, — зазначили «УМ» в Міністерстві праці та соціальної політики України. — Ще менше стажу заробляють платники фіксованого податку, у яких за рік підприємницької діяльності зараховується до 12 днів страхового стажу». А це, бідкаються у Пенсійному фонді, не дає шансу на забезпечену старість.

Перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло теж вважає, що вирішення цього питання давно вже назріло: «Малий бізнес, що працює за спрощеною системою оподаткування, по суті, був виключений із солідарної пенсійної системи, — каже «УМ» заслужений економіст України. — Крім того, потрібно шукати фінанси для забезпечення Пенсійного фонду — його криза фактично лише починається. І впорядковувати систему збору коштів для фінансування солідарної системи однозначно необхідно. Інакше ми можемо отримати колапс пенсійної системи з усіма відповідними наслідками».

Бідні платять за багатих

Щоправда, не всі експерти поділяють доцільність цього рішення. Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Ксенія Ляпіна оцінює нововведення Верховної Ради вкрай негативно. І запевняє: ініціатива уряду лише відправить «у тінь» щонайменше півмільйона дрібних бізнесменів, і держава втратить надходження — не буде ні податків, ні відрахувань у Пенсійний фонд, ні робочих місць. «Якщо це рішення набуде чинності, то змусить багатьох підприємців згорнути свою діяльність, — прогнозує Ксенія Ляпіна. — Тим більше що найдрібнішим підприємцям це зробити дуже легко — вони просто переведуть свій бізнес у нелегальний сектор. І вся торгівля на базарі дуже легко перейде просто під паркан».

Причому зачепить це нововведення, мовляв, лише малий бізнес і в жодному разі не торкнеться ділків, які займаються відмиванням коштів. «Скажіть мені, будь ласка, чому лише дрібні приватні підприємці мусять сплачувати більше? — каже пані Ксенія. — За даними Податкової служби, минулого року ми вже втратили близько півмільйона підприємців. Але чомусь великий бізнес нікуди не зник. А влада мала би знати, що за рахунок бідних створити бюджет для багатих неможливо».

Не вірить Ксенія Ляпіна й у благородну турботу влади про майбутню пенсію для підприємців: «Владі потрібні гроші вже сьогодні. І вона прикривається розмовами про формування пенсії для цих підприємців».

Спростовує пані Ксенія й аргументи влади про те, що «спрощенці» — пенсійні нахлібники: «Підприємці вже багато років сплачують єдиний податок і роблять за своїх найманих працівників усі страхові внески на загальних засадах, але за себе ці фізичні особи сплачували до Пенсійного фонду лише частку з єдиного податку. Ці підприємці здебільшого вже створили свою трудову пенсію, свої 20 років уже відпрацювали найманими особами, сплачували внески, як усі».

Окрім того, Ксенія Ляпіна переконує: збільшені відрахування зі «спрощенців» не врятують Пенсійний фонд: «Дірка в бюджеті Пенсійного фонду становить 3,5 % від ВВП — це близько 25–30 мільярдів гривень. А з підприємців отримати можна, в кращому випадку, 1 мільярд. Хіба ця крапля в морі вирішить проблему?».

Тим часом правозахисник Олекса Чорнота зауважує: не варто сподіватися підприємцям –«спрощенцям» на збільшену пенсію — навіть за умови нових відрахувань: «Уряд Азарова запевняє, що додатково сплачені страхвнески вплинуть у майбутньому на збільшення розміру пенсії приватних підприємців. Це є величезним обманом. Насправді зараз для звичайних «чорних» українських громадян народні депутати та урядовці вигадали такий «справедливий» механізм обчислення пенсії, який полягає у тому, що чим довше працюєш і більше сплачуєш страхвнесків, тим менший можеш отримати розмір пенсії. Пенсійні внески, як доводить практика, майже не впливають на розмір майбутньої пенсії. І якщо уряд хоче, щоб офіційно зареєстрований приватний підприємець сплачував щомісяця понад 300 гривень страхвнесків до Пенсійного фонду, тобто в понад 300 разів більше, ніж той підприємець, який працює в «тіні», то розмір майбутньої пенсії в цього законослухняного підприємця повинен бути в понад 300 разів вищий від розміру пенсії «тіньового» підприємця. А не так, як зараз — розмір пенсії може бути не лише однаковий у цих двох осіб, а й вищим на 1 тисячу гривень у тієї особи, яка офіційно не працювала після 1 липня 2000 року».

«Нам простіше бути безробітними»

Сьогодні в Україні, за даними Мінпраці, налічується 1,3 мільйона підприємців, які працюють на єдиному податку. Чимала когорта з цих бізнесменів вважає рішення влади несправедливим — із грішми розлучатися нікому не хочеться. «Я ще зрозумів би це збільшення пенсійних зборів у комплексі з іншими заходами: зменшили б елітні пенсії, «перетрусили» б армію пільговиків. Але ж ні! Я маю більше платити, щоб депутати, судді й генерали вчасно отримували щомісяця свої непристойно великі пенсії...»; «А чим наша держава допомогла підприємцям, окрім введення нових податків, ринкових зборів, патентів, дозволів і ліцензій? Що держава зробила для нас? Так чому я повинен платити їй?» — такі «резюме» можна побачити на інтернет–форумах, де підприємці почали активно обговорювати нововведення. Бізнесмени самі визнають: серед «спрощенців» чимало власників крамниць, кінотеатрів, супермаркетів, навіть зірок шоу–бізнесу — для них ще дві сотні гривень відрахувань — просто мізерні кошти. Але трудягам, які важко заробляють свій хліб, доведеться економити.

Андрій Корчинський, голова Асоціації вільних профспілок автотранспортників України, запевняє, що додаткові грошові навантаження практично знищать, зокрема, і легального самозайнятого перевізника. «Якщо ми говоримо про таксистів, то їхній місячний дохід на сьогодні складає близько 2 тисяч гривень. Якщо порахувати амортизаційні та диспетчерські послуги, оплату за стоянку, то лишається не так багато. А після підвищених відрахувань таксисту простіше залишити свою професію, стати безробітним і отримувати допомогу в центрі зайнятості».

Миритися з таким станом речей підприємці–«спрощенці» не збираються. «Зараз ми звертаємося до Президента, аби він не підписував закон. І таких звернень вже є дуже багато — як від громадських, так і від профспілкових організацій, — каже пан Андрій. — З таким рішенням ми не погоджуємося і змушені будемо боротися».

Є примарні сподівання і на Феміду. «Цей законопроект був ухвалений у парламенті з грубим порушенням норм регламенту Верховної Ради України, — каже Олекса Чорнота. — Він був поданий Кабміном 7 липня 2010 року, а вже наступного дня проголосований відразу в першому читанні і в цілому. Головуючий (комуніст Адам Мартинюк) не мав права ставити на голосування в цілому цей законопроект, оскільки деякі народні обранці висловили до нього свої зауваження. Це порушення є підставою для звернення до суду тих народних депутатів України, права яких були обмежені комуністом Мартинюком».

Щоправда, більше надій бізнесмени покладають на вулицю. Учора приватні підприємці планували проведення акцій протестів у різних містах України. Якщо ж результату не буде, обіцяють йти на Київ, до адміністрації Президента.