15 липня 1944–го представники українського сходу і заходу, різного світогляду і політичних уподобань, обирали єдиний український парламент і уряд. Неподалік проходила лінія фронту, в довколишніх селах рвалися снаряди і бомби, повстанці проводили останні бої з німцями, готуючись до зустрічі іншого, червонопогонного, «господаря». Тим часом у карпатському лісі неподалік села Сприня при добре організованій конспірації та охороні зібралася політична й військова еліта нації: 25 представників провідних українських політичних партій та організацій. Соціалісти — члени Центральної Ради УНР, монархісти — прихильники гетьмана Павла Скоропадського (який особисто схвалив створення УГВР), націонал–демократи, націоналісти–бандерівці, представники церкви... Усі погодилися створити всеукраїнський центр, аби «оборонити український народ та його провідні кадри перед фізичним знищенням і повести його до боротьби за своє визволення та власну суверенну державу».