Стрижень на дні

Річку Стрижень у Чернігові сьогодні не впізнати: замість тихого плеса — невеликий струмочок на замуленому дні. А навкруги — півтораметровий шар смердючого мулу, гори непотребу, яким захаращували річку впродовж десятиліть. По берегах ходять відчайдушні рибалки і вичерпують підсаками зі смердючої каламуті рибу. Неподалік від гирла річки ревуть екскаватори і самоскиди. «Висушити» Стрижень, скинувши в Десну 90 відсотків його води, довелося для того, щоб розпочати оздоровлення цієї чернігівської річки.

Був колись Стрижень судноплавною артерією

Притока Десни — річка Стрижень — пережила у своїх стосунках із чернігівцями кілька етапів. Ще наприкінці XIX століття це була судноплавна річка. У Чернігові ще й досі можуть показати, де колись на її берегах стояли лабази купців, до яких причалювали баржі з крамом. Згодом береги Стрижня стали місцем відпочинку жителів міста. А через кілька десятиліть, внаслідок непродуманої меліорації, були розорані витоки Стрижня, а в самому місті річка перетворилася на стічну канаву, в яку зливали міські стоки і звалювали сміття. Тоді вже заговорили про екологічне лихо та необхідність порятунку річки. Із часом заклик урятувати Стрижень став просто черговим пунктом у стандартному піар–наборі місцевих народних обранців. У Чернігові й досі з посмішкою згадують, як колишній мер міста Микола Рудьковський перед телекамерами цілу годину катався річкою на човні й збирав пластикові пляшки.

Півтора мільйона для початку

Проектів порятунку Стрижня було кілька, але через хронічне безгрошів’я жоден із них так і не був розпочатий. Адже, за даними заступника міського голови Чернігова Миколи Литвинова, загалом на оздоровлення річки необхідно 90 мільйонів гривень. Звісно, що міський бюджет Чернігова таку суму самотужки «не потягне». Але починати із чогось треба. Тож коли на рахунку міського природоохоронного фонду з’явилося 1,5 мільйона гривень, їх вирішили використати на початок робіт із реконструкції шахтного водоскиду в гирлі Стрижня. Ця споруда, більш відома як насосна станція, була збудована наприкінці 1980–х років і навіть кілька разів виконувала свої функції з перекачки деснянської води у Стрижень. Але з настанням «важких часів» на початку 1990–х станцію було відключено від електроенергії й об’єкт був фактично «заморожений».

Окрім ремонту водоскиду, планується часткова меліорація русла. Поглиблювати його не будуть, а лише за допомогою гідронамивного снаряду видалять засмічений мул на ділянці протяжністю кілька кілометрів. За підрахунками фахівців, його там накопичилося 1—1,5 метра. Цей мул буде перевезений на полігон твердих побутових відходів, де він виконуватиме роль ізоляційного прошарку для сміття. За попередніми підрахунками, на це знадобиться близько 8 мільйонів гривень.

Усі на суботник

Для того щоб дістатися водоскиду, 30 червня воду із Стрижня почали скидати в Десну. Ще через кілька днів почали будувати дамбу і копати обвідний канал, щоб можна було дістатися водоскиду і почати його реконструкцію. Планується, що перший етап робіт із оздоровлення річки має закінчитися до Дня міста — 21 вересня. У міської влади прогнози оптимістичні. Принаймні мер Чернігова Олександр Соколов запевняє, що він сподівається на допомогу уряду, а самі роботи триватимуть ще 5—10 років.

Але вже зараз зрозуміло, що треба шукати кошти: зайвих кількох мільйонів гривень на меліорацію русла Стрижня бюджетом не передбачено. А поки шукатимуть гроші, начальник ЖКГ міста Вадим Антошин пропонує чернігівцям приєднатися до робіт з очищення річки і прийти 24 липня на суботник під гаслом «Разом загидили, разом і почистимо». На його думку, жителі міста повинні почистити ті місця, куди техніці важко дістатися.

Картина Рєпіна «Припливли»

Після того як вода у Стрижні зійшла, очам чернігівців відкрилася жахлива картина. Дно річки вкрито більш ніж метровим шаром смердючого мулу, який накопичився з усього того, що місто зливало в річку впродовж десятиліть. Кількість сміття просто вражає: старі шини, ліжка, холодильники, навіть цілі дерева і паркові лавки. А сморід який!.. Тут же можна побачити, як у всьому цьому багні ходять люди і підсаками ловлять рибу. Від спеки і без води риба потроху починає дохнути. Але рибалок це не спиняє. Цікаво, що СЕС міста нічого страшного в цьому не вбачає, мовляв, рибу можна вживати після термічної обробки. Хоча екологи і рибалки з досвідом кажуть, що від такої риби треба триматися подалі, адже невідомо, що в ній могло накопичитися після того, як багато років нечистоти з усього міста осідали на дні Стрижня, мов у відстійнику...

А ТИМ ЧАСОМ...

Поки в Чернігові чистять Стрижень, у Прилуках правоохоронці полюють на невідомого підприємця, котрий скидає в каналізацію отруйні речовини. За минулий місяць невстановлені особи тричі скидали в каналізаційну мережу анілін. Цей барвник, висока концентрація якого зафарбувала міські стоки в чорний колір, застосовують у поліграфії чи легкій промисловості. Анілін поглинає весь кисень, біологічний мул гине і спливає на поверхню. Якщо викиди продовжаться, забруднена вода може потрапити до місцевої річки. Прилуцька мерія навіть обіцяє матеріальну винагороду тому, хто надасть інформацію про забруднювачів...