Дві сторони однієї десятки

Українська громадськість не збирається прощати київській владі плюндрування пам’яті гетьмана Івана Мазепи, котре допустили депутати (до речі, за підтримки Блоку Кличка), перейменувавши більшу частину вулиці Мазепи на Лаврську. «Ми почали акцію протесту ще 8 липня, коли Київрада ухвалювала це рішення. Нині ж вирішили утворити живий ланцюг — для того, аби показати, що це питання справді важливе для киян. Впродовж пікету до нас приєднувалися перехожі, і загалом зібралося більше двохсот людей», — розповів координатор акції, голова київського осередку громадської організації «Простір свободи» Тарас Пушкар.

Протестувальники тримали в руках аркуші з літерами, що складалися у слова «вулиця Мазепи», паперові таблички з відповідним написом, а також фотографії визначних пам’яток Києва, що були створені за кошти гетьмана. Живий ланцюг простягнувся від площі Слави до музею Гончара. Акція завершилася ходою до Співочого поля, де проходив фестиваль «Країна мрій».

Іван Мазепа був одним із найбільших благодійників Києво–Печерської лаври. «Він фактично забудував нинішню вулицю Мазепи. Зокрема, мур навколо Лаври, церкву Всіх Святих Печерського монастиря — та й усю улицю, що донедавна називалася вулицею Мазепи (а раніше — Січневого Повстання. — Ред.). Не можна розділяти творця і його творіння. Недарма ж на одній стороні купюри в 10 гривень — Мазепа, а на іншій — Успенський собор Києво–Печерської лаври», — аргументує Тарас Пушкар.

Керівництво Лаври давно відстоювало перейменування вулиці на Лаврську, втім, стверджуючи, що в цьому бажанні нема нічого політичного. Однак Києво–Печерська лавра є резиденцією Української православної церкви Московського патріархату, який ще 1708 року наклав на гетьмана Мазепу анафему.