Уже давно минули ті часи, коли заради успіху лідера стайні другий пілот команди покірно знімав ногу з педалі газу після вказівки «згори». Уболівальники добре пам’ятають війну за рівні права між Льюїсом Хемілтоном та Фернандо Алонсо, яка точилася в сезоні 2007/08 років у «Макларені». Тоді, захопившись внутрішньою суперечкою, хлопці віддали чемпіонський титул Кімі Райконену з «Феррарі». Нинішній сезон ознаменовується схожим протистоянням між пілотами «Ред булла» Марком Уеббером та Себастьяном Феттелем. Обидва мають великі шанси вперше в житті виграти чемпіонат, тож поступатися один одному не бажають. Проте керівництво «биків» у чемпіонській гонці ставить на молодшого — Феттеля, який перед британським гран–прі випереджав напарника в загальному заліку на 12 пунктів. Уеббера не підтримали навіть попри те, що на попередньому етапі у Валенсії він пережив жахливу аварію.

Зазвичай на багатоденних велогонках до першого вихідного дня спортсмени придивляються до суперників і траси, прислухаються до реакції свого організму й тільки потім визначаються зі своїми цілями. На нинішній же «Великій петлі» вже перший повний тиждень перед учорашнім днем відпочинку дав відповіді на кілька запитань.

Схоже, що інколи в світі таки торжествує вища справедливість. Принаймні черговий «мундіаль» виграла збірна, яка найбільше на це заслуговувала. На відміну від багатьох учасників турніру, Іспанія не просто виконувала тренерську установку й працювала, а власне грала в футбол.

«Підсумок фіналу справедливий, хоча матч вийшов дуже важким. У моєму розпорядженні — просто фантастичні гравці, ми могли забити й більше. Але й так цей день став щасливим для всієї Іспанії», — сказав після закінчення битви з голландцями тренер переможців Вісенте Дель Боске. Іспанія раділа всю ніч і навіть продовжила святкування першого світового чемпіонства з улюбленого виду спорту вуличними гуляннями в понеділок.

Чотири поєдинки у п’ятницю та стільки ж — у суботу на спекотних українських теренах спробували скласти конкуренцію світовій першості, що добігала кінця в прохолодній Південно–Африканській Республіці. Провести матчі стартового туру в неділю керівники прем’єр–ліги не могли, адже ФІФА рекомендує національним федераціям не ставити матчі внутрішніх чемпіонатів на ті дні, в які відбуваються поєдинки світового масштабу. І на старті ювілейного, ХХ, чемпіонату України наші клуби продемонстрували, що можуть створювати сюрпризи та тримати уболівальників у напрузі не гірше, ніж найкращі збірні світу. Зокрема вразили перебіг гри й результат на переповненому стадіоні «Оболонь–арена»: у світлі численних «фаєрів» (це вам не Африка!) матч за участю «пивоварів» і «Динамо» приніс першу сенсацію.

«За рівнем інфраструктури (дороги, торгові центри, житло, готелі) — це ми Африка, а не ПАР!» — робить висновок один із нечисленних українських туристів, який побував на чемпіонаті світу з футболу. Роман, програміст із Києва, відомий у інтернет–мережі «Живий журнал» під ніком lad_dal_lad_dal, влаштував собі майже двотижневу екскурсію до Південно–Африканської Республіки. Разом із трьома друзями він надумав їхати до Південної Африки ще тоді, коли шанси потрапити на чемпіонат мала збірна України. Після програшу «синьо–жовтих» у «плей–оф» вирішили план не міняти — надто вже цікаво. Тепер хлопці не лише збагатилися унікальними враженнями та викладають в інтернеті дивовижні фоторепортажі, а й можуть порівнювати підготовку африканців до ЧС–2010 із нашими приготуваннями до Євро–2012.