НЬЮЗ РУМ

10.07.2010

«Гайдамаки» судитимуть польське кіно

Десятого липня на польському фестивалі Targowa Film Street Festival у місті Лодзь відбудеться конкурс фільмів молодих польських режисерів. Під відкритим небом у популярному форматі вуличного ярмарку митці презентуватимуть кіно– музичні проекти. Більшість із конкурсантів навчаються у всесвітньо відомій школі кіно, телебачення і театру, розташованій на вулиці Targowa, на честь якої названо фестиваль. Переглядати та оцінювати найновіші твори перспективних майстрів буде компетентне журі, до складу якого входить соліст гурту «Гайдамаки» Олександр Ярмола. Окрім нього, молоді таланти судитиме директор Kustendorf Film & Music Festival, дочка Еміра Кустуріци та другий режисер його фільмів Дуня Кустуріца, видатний польський музичний критик, речник фестивалю Przystanek Woodstock Роберт Лещинський, македонський режисер та сценарист, ректор кіношколи в Македонії та професор університету США Columbi Антоніо Мітрікескі, режисер–документаліст з Іспанії та журналіст французького міжнародного телеканалу ARTE Лорена Ферер.

Для Олександра Ярмоли роль експерта у мистецьких конкурсах не є новою — минулого місяця за його участю було визначено переможця в літературному конкурсі «Коронація слова», а минулого року — переможців кінофестивалю «Відкрита ніч».

Довженко з Гоголем зустрілись

Новина про те, що «Гогольфест» згортає програму до мінімуму, засмутила не одного меломана. «Мистецький арсенал», де щороку проходив грандіозний фестиваль мистецтв, до листопада закрили на ремонт. Директор «Гогольфесту» Влад Троїцький не знайшов кращої локації, тому огосив, що 4–12 вересня відбудеться тільки театральна програма. Вчора стало відомо, що музичну, візуальну, літературну та кіночастини «Гогольфесту» врятовано. «Гогольфест», хоч і в дещо зміненому форматі, відбудеться у запланований час на кіностудії ім. Довженка, керівництво якої зголосилося стати партнером «гоголівців». Зараз триває активна підготовка майданчиків на кіностудії ім. Довженка, а також поновлення домовленостей із гостями фестивалю, яким уже було повідомлено про скасування «Гогольфесту».

Куратор музичної програми Ірина Горбань повідомляє, що на сьогодні підтверджені такі учасники: Jazzsteppa (Велика Британія); спеціальний проект–опера «Діти Видри» московського композитора–неоакадеміста Володимира Мартинова, московського ансамблю Opus Post і тувинського ансамблю «Хуун–Хуур–Ту»; а також спільний виступ акордеоніста Кіммо Похьйонена (Фінляндія) та гурту «ДахаБраха» (Україна).

  • Знайти «скриньку», де захована ваша пісня

    Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>

  • Гімн як літургія, марш і романтика

    Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>

  • Паливо революції

    Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>

  • Ведмідь на вухо наступив, та співати будеш

    У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>

  • Вояки з гітарами

    Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>

  • «Вопіющі» 26 років

    Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>