Комуністи «підписались» на кредит

Учорашнє засідання парламенту знову почалося з блокування. Фракція БЮТ звично вимагала розбору польотів довкола рішення Стокгольмського суду та арешту екс–керівника митниці Макаренка. «Тимошенківці» прагнуть розгляду законопроекту, який забороняв би відшкодовувати кошти компанії «Росукренерго».

Старання БЮТівців були марними. За їхній проект проголосувало 186 депутатів. «Ми блокували трибуну, аби не допустити того, щоб діюча влада використовувала кредити МВФ для розрахунків із фірмою Фірташа», — пояснив заступник голови фракції Блоку Тимошенко Андрій Кожем’якін.

Власне, розгляд «кредитного» питання був одним із головних пунктів учорашнього порядку денного. Верховна Рада мала скоротити дефіцит бюджету до 4,99% ВВП (до того було 5,33%), аби отримати позичку від Міжнародного валютного фонду. Переглядаючи кошторис держави, новій владі довелося ще й скоротити надходження до бюджету — на 13,4 млрд. грн. Тобто латання дірки виявилося подвійним. «Регіонали» запропонували економити на підтримці програм агропромислового комплексу, інвестиційних та інноваційних проектах, реалізації програм реформування житлово–комунального господарства, на утриманні та ремонті доріг загального користування тощо.

Із першої подачі за проект проголосувало лише 213 народних депутатів. Це означало, що Україна може не отримати такий потрібний Азарову і Януковичу кредит на 15 мільярдів доларів. Не голосували комуністи.

За кілька годин відбулися переговори, і Рада 256 голосами ухвалила зміни до бюджету та закону про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. «Усі пропозиції комуністів враховані, тому вони проголосували», — пояснив перший віце–спікер Адам Мартинюк, представник КПУ. Щоправда, комуністи так і не розповіли, в чому полягала їхня пропозиція.

Окрім того, вчора парламент ухвалив новий Бюджетний кодекс. Цей документ гартувався у палких дискусіях. Представники Кабміну наполягали, аби уряд мав право ухвалювати «антикризові» нормативно–правові акти ще до того, як проблеми будуть вирішені законодавчо. Депутати обурились, що це поверне Україну до практики кучмівських «декретів». Парламентарії продемонстрували корпоративну солідарність: за вилучення цього пункту проголосувало 369 осіб. А загалом нова редакція кодексу дістала підтримку 245 депів.

Доля іншого кодексу — Податкового — виявилася складнішою. Верховна Рада, заплутавшись у п’яти тисячах поправок, відправила його на… «всенародне обговорення». Депутатка Ксенія Ляпіна назвала це рішення «профанацією». «Незрозуміло, як цю громадську думку врахувати. Ми ніколи не приймемо цей кодекс, тому що зауважень буде сотні тисяч», — вважає представниця «НУНС».

Також Рада вчора ратифікувала угоду з Росією про демаркацію сухопутного кордону, підписану Януковичем і Медведєвим під час травневого візиту президента РФ до Києва.

СУДОВІ СПРАВИ

Опозиція обурена ухваленням закону про судоустрій

У середу ввечері Рада ухвалила закон про судоустрій і статус суддів. Цей документ передбачає створення Вищого спеціалізованого суду України для розгляду цивільних і кримінальних справ, обмеження функцій Верховного Суду та зменшення кількості суддів ВСУ, ліквідацію військових судів, обов’язкове призначення членами Вищої ради юстиції суддів, обраних безстроково.

Парламент розглядав проект до пізнього вечора. Найбільше поправок — із 1724 — внесли «нашоукраїнці» Юрій Кармазін і Володимир Мойсик, однак коаліція їхні зауваження не врахувала, розглянувши загалом трохи більше третини поправок.

«Українське правосуддя підпорядкували правлячому клану», — такий висновок зробили з ухвалення закону опозиційні голови парламентських комітетів Сергій Міщенко, Віктор Швець, Олена Шустік, Борис Тарасюк та Юрій Кармазін. У їхній заяві, яку оприлюднила прес–служба БЮТ, зазначено: «Незалежне правосуддя в Україні практично знищується... Закон є антиконституційним, руйнує судову систему, істотно знижує рівень судового захисту конституційних прав громадян, створює умови для корупції в судах. Розгляд законопроекту відбувався з грубими порушеннями закону про регламент ВР. Такий надзвичайно важливий для українського суспільства закон приймався практично у напівпорожній залі».