Наша стiйкiсть в Остраві

      «Без надії сподіваюсь» — мабуть, саме ці слова з Лесі Українки якнайкраще відображають настрій прихильників хокею України, які приготувалися стежити за грою національної збірної на чемпіонаті світу в Чехії. Минулорічне жеребкування в Гельсінкі, що визначало наших суперників в Остраві, відправило українців до «групи смерті». Ніхто не мав особливих ілюзій стосовно того, якою буде мета наших хлопців на першості і як тяжко їм доведеться змагатися з фінами та словаками — постійними претендентами на медалі, а також з американцями, котрі, осоромившись у 2003-му в Фінляндії, на цей чемпіонат привезли вже значно сильніший склад. Але викидати білий прапор заздалегідь українці не збиралися, що в своїх інтерв’ю постійно підкреслював головний тренер команди Олександр Сеуканд: «Нехай наші опоненти спробують довести, що вони сильніші за нас у конкретному місці у визначений час». І лише тому дівчинка Надія й досі живе в душі кожного нашого вболівальника хокею...

      Збірна України прилетіла до Острави 22 квітня і, як і більшість збірних, розмістилася в готелі «Атом», що буквально за 200 метрів від «ЧЕЗ Арени», колишнього палацу культури та спорту, збудованого у 1986 році. До речі, українці виявилися єдиними з проживаючих в «Атомі» команд, які відмовилися від запропонованих для подолання цієї дистанції автобусів. Чому б не пройтися пішки? Острава — доволі зелене містечко, в недалекому минулому — центр гірняцького краю: останнє вугілля видобули тут у червні 1994-го, після чого шахти законсервували.

      Особливе слово слід сказати стосовно заходів безпеки на чемпіонаті. Кожен, хто заходить на остравську арену, має пройти ретельний догляд металошукачем; всередину заборонено проносити фотоапарати, будь-які сумки і навіть парасольки, чого не було в попередні роки, на інших першостях. Вулиці біля палацу патрулюють підсилені наряди поліції, на даху споруди розмістилися кілька охоронців, котрі в біноклі стежать за подіями навколо, а ще трохи вище часом кружляє гелікоптер. Чехія — член НАТО... Утім в Остраві таки відчувається свято: вулицями блукають тисячі галасливих фанів, у всіх барах встановлено телевізори «з хокеєм», смачне чеське пиво п'ють цистернами...

      У п’ятницю наші хокеїсти пройшли фотосесію та випробували лід на ковзанці, а наступного дня матчем зі словаками відкрили для Моравії чемпіонат світу. Чеське телебачення виявило зацікавленість життям «жовто-синіх» і навіть провело інтерв’ю з Олександром Сеукандом, у якому довелося виступити перекладачем кореспондентові «УМ».

      Острава розташована на відстані якихось 50 кілометрів від словацького кордону, тому тисячі прихильників Шатана і Ko приїхали на матч і зробили все можливе, аби їхня збірна почувалася як удома. Але й невелика купка наших уболівальників, котрі здолали чималу відстань на автобусі, активно підтримувала своїх. Трикольорові трибуни зробили свою справу — українці розпочали дебютну гру дуже скуто і нервово, на правах гостей, відчувалося, що хлопці дещо побоюються грізних суперників. Можливо, приходила на пам'ять і минулорічна нищівна поразка — 3:9. Вимоги тренерів діяти якнайпростіше гравці часом сприймали аж надто буквально і викидали шайбу зі своєї зони, навіть коли суперник не примушував цього робити. До того ж захисна схема гри, яку обрав на цей матч наш тренерський штаб, була дещо незвичною для більшості хокеїстів. Водночас словаки за несамовитої підтримки трибун збиралися якнайшвидше скористатися відданою суперником ініціативою. Вдалося це їм уже на 5-й хвилині. Граючи в меншості й перехопивши шайбу в своїй зоні, вони організували швидку контратаку. Після підступного, але явно не вбивчого кидка форварда «Міннесоти» Маріана Габорика шайба влучила в ногу нашого голкіпера Кості Симчука і зрадницьки заповзла у ворота поміж щитків. Утім, до честі першого номера, ця помилка не вибила Костянтина з ладу, і надалі він відстояв надійно, отримавши від організаторів приз як найкращий гравець матчу у складі збірної України.

      Ігрова перевага постійно була на боці чемпіонів світу «позаминулої каденції». Впадало в око, наскільки швидше за суперника словаки мислять і пересуваються по майданчику, досконаліше озброєні технічно. Не маючи можливості підібратися близько до воріт Яна Лашака, українці (Завальнюк, Гунько, Семенченко) вдалися до дальніх кидків. Фактично сам на сам з голкіпером словаків виходив Сальников, проте не зміг його переграти, надмірно зблизившись. Чудовий момент мав і Литвиненко, але як слід не влучив по шайбі, яка відскочила на п'ятачок перед воротами. Образно кажучи, якби на місці наших нападаючих у вирішальні моменти був форвард класу футболіста Андрія Шевченка, він би обов’язково залишив свій автограф у сітці воріт словаків...

      А на останній хвилині періоду словакам вдалося реалізувати чисельну перевагу. Ще один Маріан — нападаючий «Оттави», син головного тренера збірної, Госса — виявився найспритнішим біля воріт Симчука й у боротьбі проштовхнув шайбу до сітки.

      У другій третині гри словаки проводили масовані атаки, наші ж хокеїсти мужньо трималися (власне, робили те, що могли) і намагалися проводити контратаки, але траплялось це доволі рідко. Запам’ятався сольний прохід Литвиненка та небезпечний кидок Харченка. В третьому ж періоді словаки скинули оберти, сподіваючись добути два очки малою кров'ю. «Жовто-сині» цим скористалися, активізували свої дії і навіть «перекидали» суперника (9:4), але, на жаль, переважно здалеку, гольовим жоден з цих кидків так і не став. Останню з небагатьох можливостей провести першу шайбу українців у Чехії втратив Олександр Матвійчук. Продемонструвавши чудову реакцію, Лашак відбив його кидок з вигідної позиції перед воротами.

     
Загалом, можна було чекати значно гіршого. Як для суперництва з командою, що майже наполовину складається з енхаелівців, Україна виглядала досить гідно. Про що свідчить і рахунок. До речі, слід відзначити й такий приємний факт: наші хокеїсти набрали незвично низьку для себе кількість штрафних хвилин — лише шість. До того ж на високому рівні відсудив гру британський рефері Хенсон, покаравши одного разу двохвилинним штрафом Лінтнера за неспортивну поведінку, коли той намагався симулювати порушення правил.

Андрій ФОМЕНКО.

Острава.

ПІСЛЯМОВА

Олександр Сеуканд: Вдячний хлопцям за командну гру

      Нервове напруження матчу чемпіонату світу далося взнаки головному тренеру збірної України Олександру Сеуканду — після гри він виглядав виснаженим, але мав провести ще один період — спілкування з представниками засобів масової інформації.

      — Чому було обрано саме захисну тактику на цю зустріч?

      — Ми знали, проти якої серйозної команди ми виходимо грати, передивилися відеозаписи гри збірної Словаччини, тобто серйозно підготувалися до конкретного суперника. Ми мали діяти лише від захисту, бо інакше зовсім не мали б шансів на прийнятний для нас результат.

      — Відчувалося, що українці важко входили в гру...

      — Ми проводили перший матч, тому природне хвилювання було помітне в діях нашої команди. Ми поступалися словакам психологічно. На жаль, наша команда не змогла обійтися без пропущеної шайби саме в цей час. Згодом же хлопці освоїлися на льоду, почали серйозніше вступати в боротьбу iз суперниками і другу половину матчу провели доволі непогано. Після фінальної сирени я подякував гравцям за те, що вони дотримувалися обраного плану на матч, провели його дисципліновано, «заробили» мало вилучень  і, головне, кожен грав на команду, підпорядковуючи свої дії загальній справі.

      — Наскільки серйозна травма в Андрія Срюбка?

      — Якщо ви помітили, він грав лише в першому періоді. Під час боротьби з суперником у нього стався спазм у спині, і від сильного болю Андрій уже не міг вийти на лід. Лікар має його оглянути, поки що ж його вихід на матч з фінською збірною під сумнівом.

* * *

      На допомогу Сеуканду прийшов гравець збірної, захисник Валерій Ширяєв, який на цьому чемпіонаті дебютує в ролі помічника тренера, тому його пояснення до гри особливо цікаві:

      — Ми програли матч, не так важливо, з яким рахунком, тому присутнє деяке невдоволення. Хоча, звичайно, все залежить від того, на якому рівні і проти якого суперника граєш. Словаки — претенденти на нагороди першості, одна з найсильніших збірних світу, із ними, думаю, ми боролися гідно. Рішення грати від оборони було свідомим, бо треба виходити з якості гравців, яких ми маємо у своєму складі, та їхніх можливостей. Зустріч показала, що цей вибір був правильним, бо багато ми не пропустили, до того ж мали кілька шансів вразити ворота суперника. Єдине, я дуже незадоволений тим, як ми діяли, маючи чисельну перевагу: фактично жодного небезпечного моменту в цей час створено не було. Саме це може вiдiграти роль у наших подальших поєдинках, тому ми ще працюватимемо над ним на тренуваннях.

* * *

      Поділилися своїми враженнями від гри і представники словацького табору.

      Франтішек Госса, головний тренер збірної Словаччини:

      — Я радий, що ми досягли бажаного результату, бо перший крок на чемпіонаті особливо важливий. Я знав, що українці ретельно готувалися до матчу з нами, проте, чесно кажучи, не очікував, що вони гратимуть у такий захисний хокей. Але, в принципі, це в них непогано виходило. Стосовно своєї команди зауважу, що нам ще треба час, аби зігратися і вийти на вищий рівень. Рік тому вже за тиждень до чемпіонату ми мали всіх гравців у своєму розпорядженні, нині ж ми змогли зібратися лише за два дні до від'їзду.

      Ян Лашак, воротар збірної Словаччини:

      — Матч виявився дуже важким і напруженим для нас, але ми були зобов'язані виграти цю зустріч в присутності тисяч своїх уболівальників. На початку гри я трохи хвилювався, але згодом опанував себе. Хоч гра й не була особливо видовищною, головне, що ми набрали сьогодні два очки. До речі, мені здалося, що лід на цій арені є дещо повільнішим від того, до якого я звик.

Записав Андрій ФОМЕНКО.

Словаччина — Україна — 2:0 (2:0, 0:0, 0:0)

      24 квітня. Острава, «ЧЕЗ Арена». 9 100 глядачів

      Склад збірної України: Симчук; Ширяєв — Савицький, Гунько (2 хв. штр.) — Завальнюк (2), Разін — Толкунов, Срюбко (2) — Остроушко; Семенченко — Шахрайчук — Варламов, Литвиненко — Цируль — Сальников, Сєров — Бобровников — Матвійчук, Харченко — Гніденко — Тимченко.

      Шайби: 4:06 Габорик (Капуш) — 1:0; 19:18 Госса (Бартечко) — 2:0

      Штраф: 10-6

      Кидки: 31-22 (12-9, 15-4, 4-9).

      Рефері: Морей Хенсон (Велика Британія)

ТАБЛО

Результати матчів на чемпіонаті світу за 24-25 квітня

Прага

Група А

Чехія — Латвія — 3:1 (3:0, 0:0, 0:1)

Німеччина — Казахстан — 4:2 (0:0, 2:1, 2:1)

Група D

Австрія — Франція — 6:0 (2:0, 1:0, 3:0)

Швейцарія — Франція — 6:0 (0:0, 4:0, 2:0)

Канада— Австрія — 2:2 (0:1, 0:1, 2:0) Острава

Група В

Словаччина — Україна — 2:0 (2:0, 0:0, 0:0)

Фінляндія — США — 4:2 (0:2, 2:0, 2:0)

Група С

Швеція — Данія — 5:1 (2:1, 1:0, 2:0)

Росія — Данія — 6:2 (2:0, 2:2, 2:0)

Швеція — Японія — 5:1 (2:1, 2:0, 1:0)