Ідея літньої спеціалізованої школи, звісно, не оригінальна: подібні заходи постійно відбуваються на Заході. Але українська літня школа літераторів — хай хоч і маленька, всього на шість днів — цікавий прецедент у національному літературному просторі. Та й учителі, які викладатимуть науку есеїстки чи менеджменту, такі, що хочеться записуватися на навчання вже.
«Перша літня літературна школа» працюватиме упродовж 10—15 серпня поблизу села Микуличин в Івано–Франківській області. Усе проходитиме досить аскетично: на мальовничій полонинці розіб’ють наметове містечко, де житимуть учасники й тренери, їжу вони варитимуть самотужки в казанах на вогнищі, там же відбуватиметься навчання. «Програма розподілена на чотири напрями: тренінги, дискусії, майстер–класи, творча робота, — повідомила «УМ» Анастасія Печериця, представниця літклубу «Маруся», що організовує захід. — Під час формування програми викладання ми давали свободу кожному тренеру: там будуть й уроки стилістики, і творчі роботи, й теорія менеджменту, особливості роботи з видавництвами й навички просування своїх творів».
Учити писати й просувати будуть, звісно, письменники й, за формулюванням організаторів, «молодіжні дипломовані тренери». Особливою приваблює присутність серед тренерів особи Тараса Прохаська, автора таких книг, як «FM Галичина» й «Непрості». «Тарас дуже любить спілкуватися з молодими людьми», — пояснює мотивацію запросин Прохаська у викладачі Анастасія Печериця. На мою ж думку, хто краще зможе вчити писати в Карпатах, як не представник «українського магічного реалізму» Прохасько. Ще один тренер — Ілля Стронговський, відомий перекладач, блогер, а також і дизайнер. На думку організаторів, саме багатофункціональний Стронговський може доступно пояснити молоді, як просувати й продавати свій продукт (хоча якщо міркувати такими критеріями, то треба було запросити цілеспрямованого й успішного Андрія Куркова). Тренерами також виступлять письменник зі стажем Степан Процюк, молоде обдарування Максим Кідрук, перекладач Володимир Вакуленко, сертифікований молодіжний тренер Марія Придьма і культурний менеджер Дмитро Стретович.
Для участі у школі відберуть всього 20 аплікантів. Щастя спробувати можна, заповнивши анкету за адресою: https://spreadsheets.google.com/viewform?formkey=dHBNaWVEWlFyTDhlbF9xelJ3YnNCdEE6MQ. Перевагу надають тим, хто має літературний досвід, прочитав п’ять розумних книжок за останній час і має переконливу мотивацію для участі в програмі. Останній термін подачі — 25 липня. Крім того, обов’язковий внесок — 60 гривень. Крім оригінального досвіду й цікавого спілкування, учасники отримають ще й обов’язковий сертифікат, що засвідчує участь у проекті.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
