Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Венеційську бієнале мексиканець Гектор Замора підкорив цією відеороботою. Для Києва будуть Дніпро і кручі? (Фото з сайту hallart.ru.)
Ще рік тому українські художники не могли втямити, чому після 35 років вони не можуть подавати заявки на першу в Україні приватну загальнонаціональну премію у сфері мистецтв — премію PinchukArtCentre. Аналогічним питанням мучилися художники з усього світу, коли ознайомлювалися з умовами участі в новому масштабному конкурсі Future Generation Art Prize 2010, оголошеному у січні Фондом Віктора Пінчука. Відзнака не має обмежень за роботами (будь–який жанр і дата створення) і кількістю учасників у проекті, проте подані три роботи мають бути засвіченими на міжнародних бієнале, а вік учасників — від 16 до 35 років. Останнє мотивувалося тим, що премію засновували «з метою відкриття нових імен у світі мистецтва та надання довгострокової підтримки наступному поколінню художників, незалежно від місця їх народження та проживання». Незважаючи на те, що конкурс тільки набирає обертів, бажаючих зірвати «великий куш» розміром у 100 тисяч доларів виявилося більше, ніж очікувалося. На адресу Future Generation Art Prize 2010 надійшло більше 6 тисяч заявок від молодих художників із 125 країн на різних континентах. Тож не дивно, що премія Пінчука автоматично стала в один ряд із найпопулярнішими у світі конкурсами: американськими ArtPrize (250 тисяч доларів) і Hugo Boss Prize (100 тисяч доларів).
Днями PinchukArtCentre оголосив імена 21 молодого художника, номінованого на Премію Future Generation Art Prize 2010. Відбіркова комісія, до складу якої ввійшли сім експертів світового масштабу, делегованих членами журі, сформувала лонг–лист із 500 кандидатів, з яких вибрали 20 фіналістів. Той, хто слідкує за світовим арт–ринком, знайомий з деякими іменами фіналістів. Вони всі молоді і досить перспективні. Познайомитися з цими молодими обдаруваннями Київ зможе впродовж 29 жовтня — 10 грудня: у PinchukArtCentre виставлятимуться Зіад Антар із Лівану, Фікрет Атай із Туреччини, Чао Фей із Китаю, Керен Сіттер з Ізраїлю, Наталі Д’юрберг зі Швеції, Саймон Фуджівара з Великої Британії, Ніколас Хлобо з Південної Африки, Клеменс Холлерер з Австрії, Руно Лагомарсіно зі Швеції, Сінтія Марсель із Бразилії, Гарет Мур із Канади, Мірче Ніколае з Румунії, Рубен Очоа зі США, Вільфредо Пріето Гарсіа з Куби, Катеріна Седа з Чехії, Гідо ван дер Верве з Нідерландів, Ніко Вачелларі з Італії, Йорінде Войхт із Німеччини, Емілі Уорділл із Великобританії, Гектор Замора з Мексики.
На конкурс також подавали заявки 300 українських художників, але, на жаль, комісія нікого не відібрала. Така ж ситуація склалася з росіянами. Від сусідів надійшло ще більше робіт, ніж від українців, та експерти вирішили, що жодна не дотягує до рівня міжнародного конкурсу і не може ввійти в культурний обіг світу. Однак в українців є один бонус. Володаря гран–прі премії PinchukArtCentre, якого вибирають кожного непарного року, починаючи з 2009–го, вносять у список фіналістів Future Generation Art Prize 2010 під номером 21. Так що харків’янину Артему Волокітіну, якого в грудні минулого року оголосили найкращим молодим художником за живописні роботи із серії «Підлітки» і «Герой», за що він отримав 100 тисяч гривень, доведеться попрацювати на славу, аби не бути гіршим від інших фіналістів.
Генеральний директор PinchukArtCentre Екхард Шнайдер під час оголошення імен фіналістів відзначив, що серед них не випадково переважають художники віком від 30 до 34 років: мовляв, сучасна система освіти побудована так, що люди у 28—30 років отримують потрібні знання, аби сказати світові своє слово. Саме у цьому віці «формується філософія митця». А от наймолодшому фіналісту 27 років, це британець Саймон Фуджівара. Серед відомих імен — шведка Наталі Д’юрберг (її пластилінові мультики і сюрреалістичні інсталяції були серед фаворитів на минулій Венеційській бієнале), нідерландець Гідо ван дер Верве (досить відома його фотографія «Все буде добре», на якій великий криголам іде у майбутнє) та мексиканець, який живе у Бразилії, Гектор Замора, чия відеоробота на 53–й Венеційській бієнале отримала «Срібного лева» (тоді митець показав вузькі венеційські вулички, в яких між будинками застрягли дирижаблі).
До слова, до складу журі теж входять двоє осіб, причетних до Венеції: директор Венеційської бієнале–2009 Даніель Бірнбаум і директор Венеційської бієнале–2007 Роберт Сторр. Фіналістів судитимуть також директор Documenta XI Оквуі Енвезор із Нігерії, головний куратор Токійського музею сучасного мистецтва японець Юко Хасегава, куратор Бієнале–2008 в Сан–Паулу Іво Москіта, генеральний директор PinchukArtCentre Екхард Шнайдер та китайський художник Аі Вейвей. На церемонію нагородження переможців до Києва приїдуть всесвітньо відомі художники Демієн Херст, Такасі Муракамі, Джафф Кунс, Ендреас Гурскі та сер Елтон Джон. Переможець стане відомий 10 грудня.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>