Ще рік тому українські художники не могли втямити, чому після 35 років вони не можуть подавати заявки на першу в Україні приватну загальнонаціональну премію у сфері мистецтв — премію PinchukArtCentre. Аналогічним питанням мучилися художники з усього світу, коли ознайомлювалися з умовами участі в новому масштабному конкурсі Future Generation Art Prize 2010, оголошеному у січні Фондом Віктора Пінчука. Відзнака не має обмежень за роботами (будь–який жанр і дата створення) і кількістю учасників у проекті, проте подані три роботи мають бути засвіченими на міжнародних бієнале, а вік учасників — від 16 до 35 років. Останнє мотивувалося тим, що премію засновували «з метою відкриття нових імен у світі мистецтва та надання довгострокової підтримки наступному поколінню художників, незалежно від місця їх народження та проживання». Незважаючи на те, що конкурс тільки набирає обертів, бажаючих зірвати «великий куш» розміром у 100 тисяч доларів виявилося більше, ніж очікувалося. На адресу Future Generation Art Prize 2010 надійшло більше 6 тисяч заявок від молодих художників із 125 країн на різних континентах. Тож не дивно, що премія Пінчука автоматично стала в один ряд із найпопулярнішими у світі конкурсами: американськими ArtPrize (250 тисяч доларів) і Hugo Boss Prize (100 тисяч доларів).

Ідея літньої спеціалізованої школи, звісно, не оригінальна: подібні заходи постійно відбуваються на Заході. Але українська літня школа літераторів — хай хоч і маленька, всього на шість днів — цікавий прецедент у національному літературному просторі. Та й учителі, які викладатимуть науку есеїстки чи менеджменту, такі, що хочеться записуватися на навчання вже.