«Ми завинили перед Іваном Франком. Він написав 50 томів, а ми знаємо «Украдене щастя», «Лис Микита», «Зів’яле листя». Що іще?» — запитує перед початком ІІІ Всеукраїнського конкурсу професійних читців ім. Франка народна артистка України, голова журі Раїса Недашківська. Національна спілка театральних діячів третій рік поспіль покращує ситуацію з вивчення творчості великого поета, організовуючи в Будинку актора конкурс Франка для професійних читців. Кожне регіональне відділення спілки проводить у себе вдома мікроконкурси Франка. Цьогоріч розподіл читців по областях був нерівномірним. Із Запоріжжя відібрали чотирьох акторів, зі Львова й Харкова — по двоє, з решти регіонів — по одному читцеві. Найбільше любителів Франка виявилося у Києві.
Оглянувши список конкурсантів, жодного відомого прізвища не побачила. Та коли сидиш у залі під час конкурсної програми, розумієш, що перед тобою виступають неабиякі мастаки слова. Просто ще молоді, тому й не відомі широкому загалу. За словами Недашківської, серед них поганих немає. «Премію хочеться дати всім. У минулі роки перші місця ми ділили між кількома учасниками. Ви ж розумієте, грошові винагороди тут маленькі. Конкурсанти зголошуються читати Франка, тому що головне — звання лауреата премії, а гроші — це символічно».
Символічний конверт із сумою в розмірі 1200 грн. отримав володар гранпрі, київський студент театрального університету Іван Зулуський. Високий, розпатланий, із пристрасним поглядом, він ідеально вписався у роль романтика. Із творів Франка, яких навіть не називав, хлопець скомпонував три історії любові. Перше місце (1000 грн.) взяв Олександр Ломко з Макіївки. Позитивно, моментами іронічно, наслідуючи голос старого казкаря, актор прочитав казки «Ріпка» та «Вовквійтом». За кулісами його встигли охрестити молодим дідом Панасом. Сходинку нижче посів харків’янин Ігор Ключник. Він, ніби на замовлення Раїси Недашківської, розіграв перед глядачами мінівиставу, в якій поєднав музику й ораторське мистецтво. Вийшов у смокінгу, білих рукавичках, із тростинкою, розпочав із композиції Ричарда Баха «Мойсей», потім плавно під гру на піаніно Юхима Чупахіна, викладача Харківського інституту мистецтв, перейшов на твори Франка. Третє місце компетентне журі віддало киянину у сорочці із закоченими рукавами і м’язистими руками, словом — справжньому пролетаріату Ярославу Чаусу за виконання композиції з творів «І аж до гробу додержу свій прапор ціло». Спецпризи отримали Акмал Гурезов, Юрій Дяк, Євгенія Шаркевич та Андрій Лятуринський.
Варто відмітити, що журі не зважало на досягнення молодих читців. Повноважне журі оцінювало виразність і відчуття актора, оформлення роботи. Тому деякі конкурсанти, які звикли до уваги кіно, телережисерів, після конкурсу залишилися трішки розчарованими. Красуня Ірина Барда останній раз брала участь у конкурсі читців у 16 років. Із того часу вона встигла влитися в кіноіндустрію, зіграла Зосю у фільмі «Богдан Хмельницький», Марічку у «Залізній сотні», Лілю в «Рука на щасті» та в десятках телесеріалів. А от на конкурсі Франка, виконавши композицію з поеми «Мойсей», нічого не взяла. От і доведіть тепер, що всі конкурси куплені.
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
