Розправа за землю?

За останньою інформацією кримської міліції, сталося це приблизно о восьмій ранку, коли Олег Колодяжний біля під’їзду будинку сідав чи вже сів у автівку. Невідомий на очах у свідків розрядив у нього ледве не весь автоматний ріжок і так само миттєво, як у класичних бойовиках про сицилійську мафію, полишив місце злочину на мопеді...

За великим рахунком, смерть 34–річного голови — кульмінація затяжного конфлікту інтересів у владі селища, що триває вже третій рік. Новофедорівка — це не звичайне селище, а колишній закритий від людського ока військових гарнізон «Саки — 4», де досі дислокуються вся морська авіація наших Військово–Морських сил і підпорядкований їм палубний тренажер «Нитка», що не має аналогів у Європі. Саме з конверсії Новофедорівки, точніше інтенсивної котеджної забудови території навколо аеродрому морських авіаторів, і почалась темна смуга в житті селищної ради.

Спочатку місцева міжрайонна прокуратура звинувачує в хабарництві й здирництві попередницю загиблого голови Ганну Чабанову. Її усувають від посади і минулого літа призначають дострокові вибори, на яких перемагає Олег Колодяжний. Невдовзі після цього за досі нез’ясованих обставин виникає пожежа у кабінеті секретаря ради. Вогонь перетворює на попіл всі «речдоки» — попередні сесійні рішення, пов’язані із землевідведенням, точніше — орендою пляжної території у 20 гектарів, яку напередодні отримало КП «Новофедорівка» і вигідно здало в суборенду начебто російським приватникам.

Комерційно–депутатські тертя знову випливають назовні 15 січня 2009 року, коли двоє невідомих у під’ їзді власного будинку відправляють у глибокий нокаут селищного голову Олега Колодяжного, поцупивши при цьому його портфель з важливими паперами. Міліція порушує кримінальну справу, розглядаючи основною версією нападу банальне пограбування. Але з цим категорично не погоджується депутатська більшість, мовляв, «принципового» керівника хотіли залякати чи, може, й убити лихі комерсанти. Такою аргументацією, до слова, було просякнуте звернення селищних народних обранців до керівництва країни, Генпрокуратури, котрих вони просять узяти розслідування справи під особистий контроль.

Майже через місяць новий інцидент за аналогічним «нічно–під’їздним» сценарієм. Знову ж таки двоє «невловимих месників» бейсбольними битами «дубасять» по голові депутата й одночасно директора вищезгаданого комунального підприємства «Новофедорівка» Олександра Пустого. З численними черепно–мозковими травмами пан Пустий потрапляє до Сакської міської лікарні. І ось чергова жертва так і не виведених на чисту воду земельних лиходіїв і їх прибічників у невеличкому приморському селищі. Хоча, певно, правоохоронці знову будуть заповзято наполягати на іншій версії...